РФ залучає все більше іноземних найманців проти України: найближчим часом прибуде 25 тис. кубинців
Росія все активніше залучає іноземців до війни проти України, намагаючись компенсувати рекордні втрати й нестачу власного мобілізаційного ресурсу. Як пише Forbes, вторгнення, що починалося як регіональний конфлікт, перетворюється на глобальну проксі-війну авторитарних режимів проти України.
За даними української розвідки, на боці Росії можуть воювати до 25 тисяч кубинців, що робить їх найбільшим контингентом іноземних найманців після північнокорейців. Представник ГУР Андрій Юсов пояснив, що для Кремля залучення іноземців вигідне: “Якщо іноземець гине, не потрібно платити компенсації й немає невдоволених родичів у Росії. Менше мертвих росіян – менше проблем”.
Британська розвідка оцінює втрати РФ у понад мільйон осіб, тому Кремль активно вербує найманців з Африки, Латинської Америки та Центральної Азії
Для кубинців участь у війні приваблива фінансово. Обіцяна зарплата становить близько 2 тисяч доларів на місяць, тоді як середній заробіток на Кубі – лише 20 доларів. Деякі ж потрапили на фронт обманом: їх нібито запрошували на будівельні роботи в Росії, але замість цього відправили на передову.
Хоча Гавана офіційно заперечує причетність, експерти вважають, що масштаб такої мобілізації неможливий без мовчазної згоди кубинської влади. За оцінками Держдепу США, від 1 до 5 тисяч кубинців вже воюють в Україні.
Українські депутати та аналітики вважають, що Росія перетворює війну на “спільний проєкт” з диктаторськими режимами. “Північнокорейські та кубинські військові – це політичні жести підтримки, а не лише спроба компенсувати нестачу солдатів”, – зазначила нардепка Олександра Устінова.
На її думку, Кремль використовує союзників, аби показати, що має “надійних партнерів”. Натомість для Куби участь у війні – ідеологічний виклик Заходу й шанс отримати валюту.
“Кубинці отримують нечувані гроші. Якщо загинуть – їхні родини стануть багатими, якщо виживуть – героями. У будь-якому випадку режим виграє”, – пояснив професор політології Ратґерського університету Александр Мотиль.
На думку експертів, така залежність від іноземних сил лише демонструє слабкість Кремля. “Путін бачить, що росіяни не хочуть вмирати за його війну, тому посилає на смерть іноземців”, – каже Мотиль.
За даними українських джерел, до липня 2025 року іноземці становили 49% усіх полонених окупантів, тоді як у 2022 році їх було лише 1%. Без зовнішньої допомоги Москва не змогла б підтримувати наступальні дії, зазначив Сергій Кузан, голова Центру безпеки та співпраці.
Росія формує військову вісь із Північною Кореєю, Іраном, Венесуелою та Кубою – обмінюючись зброєю, технологіями та бойовим досвідом. За даними Hudson Institute, Північна Корея отримує від РФ технологічну допомогу для розвитку ядерної програми, зокрема підводних носіїв ракет.
Експерти попереджають: найбільша небезпека полягає не в кількості іноземних бійців, а в тому, що вони здобувають досвід сучасної війни, який згодом можуть застосувати в інших регіонах світу.
“Кожен іноземний підрозділ, який проходить через Україну, фактично стає військовою академією на полі бою”, – зазначив Білл Коул із Peace Through Strength Institute.
- Суд у Великій Британії встановив, що Росія вербувала злочинців для терактів через соцмережі.
- Українські та молдовські поліціянти затримали найманців, які воювали на стороні Росії.
2 серпня у Національному історико-меморіальному заповіднику “Бабин Яр” відбулися заходи до Міжнародного дня пам’яті жертв геноциду ромів.
У пакистанському окрузі Сват біля відділку поліції стався ймовірний теракт за участю смертника. Загинули щонайменше 13 правоохоронців і цивільних, а також сам нападник, ще 18 людей дістали поранення.
Білорусь розпочала формування нової десантно-штурмової бригади в районі Гомеля, поблизу кордону з Україною. Про це заявив командувач сил спеціальних операцій Збройних сил РБ Олександр Іллюкевич.
Іранські медіа висміяли заяву Дональда Трампа про нібито створені передумови для угоди з Тегераном. Ключовою умовою Вашингтона залишається безперешкодний прохід усіх суден через Ормузьку протоку.
Станом на 2 серпня близько 73 500 мігрантів залишили Сеуту та повернулися до Марокко після масового прориву кордону іспанського анклаву минулого тижня.