Франція, Німеччина, Польща, Велика Британія й Україна ухвалили спільну заяву щодо перемир’я

Джерело: Володимир Зеленський

Президент Володимир Зеленський оприлюднив спільну заяву лідерів Франції, Німеччини, Польщі, Великої Британії та України за результатами зустрічі в Києві.

У заяві зазначається, що 10 травня в Києві відбулася зустріч президента Франції Еммануеля Макрона, прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, глави уряду Польщі Дональда Туска та президента України Володимира Зеленського.

Вони погодилися, що з понеділка, 12 травня, має бути повне й безумовне припинення вогню щонайменше на 30 діб.

Вони погодилися, що езумовне припинення вогню за визначенням не може бути обмежене жодними умовами. Якщо Росія висуватиме такі умови, це можна розглядати лише як намагання продовжити війну та підірвати дипломатію, – йдеться у заяві.

Вони наполягають на тому, щоб припинення вогню було повним — у повітрі, на морі та на суходолі. Також підкреслили необхідність ефективного моніторингу, який може бути реалізований лише за умови тісної координації зі Сполученими Штатами.

Також лідери погодилися, що припинення вогню має тривати щонайменше 30 діб, щоб створити простір для дипломатії. Протягом цього періоду дипломатична робота має бути зосереджена на окресленні безпекових, політичних і гуманітарних засад миру. Вони привітали те, що заклик до припинення вогню і проведення змістовних переговорів підтримує як Європа, так і Сполучені Штати.

“Вони підкреслили надзвичайну важливість зміцнення Сил оборони та безпеки України як головної гарантії суверенітету й безпеки України. Основним елементом гарантій безпеки України також мають стати гарантійні сили (контингент)”, – додав Зеленський.

Вони дійшли згоди, що в разі відмови Росії від повного й безумовного припинення вогню необхідно запровадити жорсткіші санкції проти її банківського та енергетичного секторів, зокрема щодо викопного палива, нафти та тіньового флоту. Також лідери домовились ухвалити 17-й пакет санкцій ЄС і скоординувати його з санкціями, які запровадила Велика Британія та Норвегія, а також Сполучені Штати.

Вони домовилися продовжити роботу над ефективним використанням заморожених російських активів та обговорити це питання на наступному саміті G7.

“Вони висловили готовність і надалі зміцнювати оборону України, особливо українську армію. Це має передбачати фінансування оборонної стійкості та інвестиції у виробництво озброєнь як в Україні, так і в європейських країнах у межах спільних проєктів”, – йдеться у заяві.

Польща передала Україні 5 ракет PAC-3 MSE, які використовують у системах протиповітряної оборони Patriot. У Варшаві заявляють, що це рішення ухвалили на прохання НАТО та після консультацій із країнами-користувачами системи.

У 83-ю річницю Волинської трагедії міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив про необхідність для кожного народу розрахуватися зі своєю історією. За його словами, це має відбуватися в дусі християнського іспиту сумління.

Міністерство об’єднання Південної Кореї звернулося до КНДР із проханням допомогти у пошуках зниклого військового моряка. У Сеулі припускають, що він міг дрейфувати на північ через морський кордон у Східному морі.

Німеччина профінансує постачання 50 тисяч ударних FPV-дронів Shrike для української армії, повідомляє Reuters із посиланням на анонімне джерело.

Тимчасово окупований Крим, котрий після незаконної анексії Росією у 2014 році став одним із головних символів політики Володимира Путіна, нині дедалі більше перетворюється на проблему для Кремля, пише британське видання.