WSJ: Україна виробляє більше зброї, ніж будь-коли, але досі не може самотужки боротися з РФ

Джерело: Wall Street Journal

На початку повномасштабного вторгнення Україна критично залежала від західного озброєння. Нині ж, в умовах обстрілів та обмеженого фінансування, оборонна промисловість країни досягла історичного максимуму.

Ще 2022 року в Україні існував лише один прототип гаубиці власного виробництва “Богдана”. Торік Київ заявив, що виробив більше артилерійських гармат, ніж спільно усі країни НАТО.

Попри повільне зростання виробництва зброї на Заході, оборонна промисловість України виросла з $1 млрд у 2022 році до $35 млрд за три роки війни — попри постійні російські ракетні удари по заводах.

Зі зменшенням підтримки з боку США оборонна промисловість України стає все більш ключовою для здатності країни підтримувати боротьбу проти Росії або гарантувати свій суверенітет у разі мирної угоди. Чим більше власної зброї Україна зможе виробити, тим менш вразливою вона буде до примх міжнародної політики або перебоїв у транскордонних ланцюгах поставок. Країна також розглядає свою оборонну промисловість як джерело доходу для своєї пошарпаної економіки та спосіб подальшої інтеграції із Заходом, ставши одним із його постачальників.

Україна завжди потребуватиме власної сильної зброї, аби мати сильну українську державу, — зазначив президент Володимир Зеленський.

За його словами, понад 40% озброєння, яке використовується на передовій, уже вироблено в Україні. У деяких сферах — зокрема безпілотники, наземні дрони та електронна боротьба — цей показник сягає майже 100%.

Українські підприємства також нарощують виробництво традиційних видів озброєння: артилерійських систем, бронетехніки, мін і боєприпасів усіх калібрів.

У західних країнах за найкращих випускників ІТ-галузі змагаються техкомпанії. В Україні значна частка найкращих талантів пішла в оборону, — зауважив старший науковий співробітник Foreign Policy Research Institute Роб Лі.

Втім, навіть стрімке зростання внутрішнього виробництва не дозволяє Україні самотужки стримувати Росію. Держава не може забезпечити достатню кількість снарядів, а також не виробляє власних систем протиповітряної оборони.

Україна виробляє більше, ніж будь-коли, проте, підтримка її союзників усе ще необхідне для протидії Росії, — повідомляє видання. Київ не в змозі виробляти достатньо боєприпасів для підтримки безперервного вогню на фронті.

Фінансування також невистачає. Як повідомив радник президента зі стратегічних питань Олександр Камишін, уряд зможе закупити менше половини від того, що здатні виробити оборонні підприємства.

Боляче, коли ти не можеш виробляти, і нема чим воювати. Але вдвічі болючіше, коли можеш виробляти, але не маєш коштів на закупівлю, — сказав він.

Щоб задіяти невикористані потужності, деякі західні уряди почали фінансувати закупівлю української зброї напряму — за так званою “данською моделлю”. Така схема дозволяє не постачати зброю із Заходу, а давати Україні гроші на замовлення українського виробництва.

Інвестиції безпосередньо в ці компанії можуть бути найефективнішим способом досягти результатів на полі бою, — вважає Роб Лі.

Після здобуття незалежності Україна успадкувала частину радянського ВПК, який поступово занепадав. Приватна компанія розробила гаубицю “Богдана” ще 2016 року, але до вторгнення Росії не отримала жодного замовлення, розповів Віталій Загудаєв, директор заводу машинобудування у Краматорську.

Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році він отримав наказ демонтувати єдиний прототип, аби уникнути його захоплення. До того зброя використовувалась лише на параді до Дня Незалежності. Однак, згодом з Києва надійшов новий наказ — зібрати гармату та відправити на фронт.

Разом із французькою Caesar “Богдана” обстрілювала позиції росіян на Зміїному острові, змусивши їх покинути скелю в перше літо війни, — зауважив Загудаєв.

Згодом на завод посипались замовлення. Проте, підприємство на сході України стало ціллю росіян. Понад половину обладнання було знищено, тому виробники почали створювати його власноруч. Виробництво розосередили по країні, аби мінімізувати наслідки ракетних влучань.

Сьогодні завод випускає понад 20 гаубиць “Богдана” щомісяця. За оцінками інституту Кіля, Росія за той самий період виробляє близько 40 гармат.

Остаточну збірку “Богдани” здійснюють лише в останню мить перед передачею на фронт — щоб зменшити ризики ураження.

Один з уроків цієї війни — величезна потреба у кількості. Мова не лише про “елітні системи”, а про спроможність воювати на виснаження рік чи більше без критичної втрати боєздатності, — вважає Роб Лі.

Хоча шведські Archer чи німецькі Panzer 200 мають складнішу електроніку, вони значно дорожчі й повільніші у виробництві. Для порівняння: “Богдана” коштує €2,8 млн, тоді як Archer — €8,76 млн, а Caesar — близько €4 млн.

Будь-яка деталь доступна протягом 24 годин. У нас є мобільні бригади, які працюють по всій лінії фронту, — зазначив Загудаєв.

Нині 85% компонентів гаубиці виробляються в Україні, зокрема й дула. Завод працює над власним шасі, а також виготовляє дешевші причіпні гармати. Конструкція передбачає дублювання всіх систем: електричних, гідравлічних та механічних — аби зброя могла працювати навіть у разі часткового виходу з ладу.

Данія вже профінансувала закупівлю 18 таких гармат для ЗСУ.

Втім, навіть на тлі успіхів залишаються проблеми. Компанія Ukrainian Armor мала намір виробити 100 тис. снарядів калібру 155 мм цього року та 300 тис. наступного за ліцензією та кресленнями, переданими Чехословацькою групою, яка також постачає порольні заряди, детонатори та капсулі, які не можуть бути вироблені в Україні.  Проте через відсутність державного фінансування проєкт зупинили.

Війна в Україні стала випробувальним майданчиком для цілого спектра озброєнь і дала країнам НАТО цінні уроки щодо ведення бойових дій, — резюмували у WSJ.

• Зеленський повідомив, що Силам оборони передали першу партію нових ракет-дронів “Пекло”. Ракета “Пекло” вже мала п’ять бойових застосувань, серед яких були й успішні. Вона може розвивати швидкість до 700 км/год та має дальність 700 км.
• Міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що українська далекобійна ракета-дрон “Паляниця” вийшла у серійне виробництво.
• Литва інвестує 10 млн євро у виробництво ракети-дрона “Паляниця” за “данською моделлю”, тобто напряму фінансуючи українського виробника.