ДБР вимагає в МЗС документи з 2014 по 2019 рік у справі проти Порошенка

Джерело Букв надало копію документа, що свідчить про запит Державного бюро розслідувань (ДБР) до Міністерства закордонних справ України (МЗС) в межах розслідування проти Петра Порошенка справи за ст. 111 КК України (Державна зрада).

Як повідомляли Букви раніше, в основі звинувачень – “Харківські угоди”, укладені Віктором Януковичем та Дмитром Медвєдєвим у квітні 2010 року. Угода між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України передбачала продовження перебування ЧФ РФ у Криму до 2042 року, в обмін на знижку на російський газ.

Однак, на момент укладення цього договору Порошенко не обіймав жодних державних посад. Ба більше, ДБР з якихось причин посилається на ініційовані Порошенком зміни до Конституції, які набрали чинності у 2019 році (через 9 років після укладення Харківських угод), згідно з якими президент України є гарантом європейського та євроатлантичного курсу України.

Згідно з наданим Буквам документом, ДБР здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023000000000007 від 6 січня 2023 року. Провадження стосується можливого надання допомоги РФ у підготовці та підписанні угоди, що створила умови для тимчасової окупації Криму та Севастополя.

У запиті йдеться про необхідність надання інформації та завірених копій документів, що стосуються заходів, вжитих МЗС та Президентом України у період з 7 червня 2014 року по 20 травня 2019 року. Зокрема, йдеться про документи щодо: повернення анексованих територій Криму та Севастополя, переговорів з РФ з цього приводу, звернень до міжнародних судових інстанцій і публічного засудження анексії.

Водночас більшість із запитуваної інформації вже є у відкритому доступі. Зокрема, йдеться про підписані Петром Порошенком закони та укази, серед яких:

Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації”;

Указ “Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності”;

Указ “Питання Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим”;

Указ “Про делегацію України для участі у слуханнях Міжнародного Суду ООН…”.

Окремо публічно доступні укази за 2015, 2016, 2017, а також 2018 роки щодо санкцій проти осіб, причетних до анексії Криму, та блокування російських компаній, що діяли в окупованому Криму. Ці інструменти, започатковані в той період, зберігають актуальність і нині – ними послуговується і чинний президент України Володимир Зеленський.

Отже, не зовсім зрозумілим лишається мотив витребування слідчим ДБР Артемом Яблонським документів, які і без того перебувають у відкритому доступі на офіційних ресурсах державної влади.

Італійський бренд Loro Piana, що належить LVMH, потрапив під суд за експлуатацію працівників.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що Україна і США ведуть детальні переговори щодо угоди, яка передбачає залучення американських інвестицій у виробництво безпілотників в Україні.

Парламент Словенії ухвалив закон, який легалізує евтаназію для невиліковно хворих пацієнтів, який дозволить таким пацієнтам за власним бажанням отримати медикаментозну допомогу для припинення життя.

Ці вихідні принесуть Україні контрастну погоду: когось освіжить дощ і прохолода, а когось чекає справжня спека. Країна опиниться під впливом вологого повітря з грозами, рясними зливами та коливаннями температури. Подекуди можливі й штормові прояви та підняття рівня річок.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив сумнів, що Україна зможе стати членом Європейського Союзу до 2034 року.