ДБР вимагає в МЗС документи з 2014 по 2019 рік у справі проти Порошенка

Джерело Букв надало копію документа, що свідчить про запит Державного бюро розслідувань (ДБР) до Міністерства закордонних справ України (МЗС) в межах розслідування проти Петра Порошенка справи за ст. 111 КК України (Державна зрада).

Як повідомляли Букви раніше, в основі звинувачень – “Харківські угоди”, укладені Віктором Януковичем та Дмитром Медвєдєвим у квітні 2010 року. Угода між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України передбачала продовження перебування ЧФ РФ у Криму до 2042 року, в обмін на знижку на російський газ.

Однак, на момент укладення цього договору Порошенко не обіймав жодних державних посад. Ба більше, ДБР з якихось причин посилається на ініційовані Порошенком зміни до Конституції, які набрали чинності у 2019 році (через 9 років після укладення Харківських угод), згідно з якими президент України є гарантом європейського та євроатлантичного курсу України.

Згідно з наданим Буквам документом, ДБР здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023000000000007 від 6 січня 2023 року. Провадження стосується можливого надання допомоги РФ у підготовці та підписанні угоди, що створила умови для тимчасової окупації Криму та Севастополя.

У запиті йдеться про необхідність надання інформації та завірених копій документів, що стосуються заходів, вжитих МЗС та Президентом України у період з 7 червня 2014 року по 20 травня 2019 року. Зокрема, йдеться про документи щодо: повернення анексованих територій Криму та Севастополя, переговорів з РФ з цього приводу, звернень до міжнародних судових інстанцій і публічного засудження анексії.

Водночас більшість із запитуваної інформації вже є у відкритому доступі. Зокрема, йдеться про підписані Петром Порошенком закони та укази, серед яких:

Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації”;

Указ “Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності”;

Указ “Питання Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим”;

Указ “Про делегацію України для участі у слуханнях Міжнародного Суду ООН…”.

Окремо публічно доступні укази за 2015, 2016, 2017, а також 2018 роки щодо санкцій проти осіб, причетних до анексії Криму, та блокування російських компаній, що діяли в окупованому Криму. Ці інструменти, започатковані в той період, зберігають актуальність і нині – ними послуговується і чинний президент України Володимир Зеленський.

Отже, не зовсім зрозумілим лишається мотив витребування слідчим ДБР Артемом Яблонським документів, які і без того перебувають у відкритому доступі на офіційних ресурсах державної влади.

20 травня Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас повідомила, що міністри закордонних справ країн Європейського Союзу погодили контракт на 5,5 мільйона євро для підтримки діяльності “Радіо Свобода”.

Молоде лосеня, котре напередодні збив автомобіль у Підмосков’ї, померло під час операції. Серце тварини не витримало наркозу. Раніше російські фахівці спромоглися приспати його лише з третьої спроби, зазначивши, що перші два дротики із седативним препаратом тварина проігнорувала.

Сенатори США Чак Грасслі (республіканець) та Емі Клобучар (демократка) очолили групу з семи законодавців, котрі спільно подали двопартійну резолюцію з вимогою повернути усіх викрадених росіянами українських дітей до підписання будь-якої остаточної мирної угоди стосовно війни Росії проти України.

У США зростає занепокоєння щодо недостатньої жорсткості президента Дональда Трампа у ставленні до Росії. Згідно з опитуванням Harvard CAPS/Harris Poll, 59% американських виборців вважають, що глава Білого дому недостатньо рішучий у протистоянні з господарем Кремля Володимиром Путіним.

Державний секретар США Марко Рубіо під час слухань у Комітеті з міжнародних відносин пояснив, що причина продовження російсько-української війни у тому, що Росія хоче те, що їй не належить, тоді як Україна прагне повернути втрачені території засобами, які можуть бути недосяжні військовим шляхом.