Пінгвінячий послід допомагає охолоджувати Антарктиду
Як повідомляють New Scientist, величезні колонії пінгвінів в Антарктиді насичують повітря аміаком, що сприяє утворенню атмосферних частинок, навколо яких формуються хмари. А ті, своєю чергою, охолоджують клімат, відбиваючи сонячне світло від поверхні Землі.
“Це демонструє глибокий зв’язок між екосистемою та атмосферними процесами”, — каже Метью Бойєр з Гельсінського університету (Фінляндія).
Механізм простий: вода в атмосфері може конденсуватись лише навколо досить великої частинки. Проте в холодному й надзвичайно чистому повітрі Антарктиди таких частинок майже немає — ні пилу, ні рослинності, ні людських викидів.
Основними “будівельними блоками” для хмар у цьому регіоні є скупчення молекул сірчаної кислоти, що утворюються внаслідок природних викидів фітопланктону з навколишніх вод. Було відомо, що висока концентрація аміаку здатна прискорити формування таких скупчень у тисячу разів. Але звідки в Антарктиді може взятися аміак? Правильно — з пінгвінячого посліду.
Щоб перевірити цю гіпотезу, Бойєр з колегами виміряли концентрації аміаку, сірчаної кислоти та більших частинок у повітрі на кілька кілометрів нижче за вітром від колонії з 60 тисяч пінгвінів Аделі (Pygoscelis adeliae) на Антарктичному півострові.
“Вони страшенно смердять, — зізнається Бойєр. — І взагалі-то це дуже брудні птахи”.
Коли вітер дув з боку колонії, концентрація аміаку в повітрі значно зростала — порівняно з іншими напрямками. Це, своєю чергою, стимулювало формування більших частинок сірчаної кислоти, навколо яких уже могла конденсуватися вода й формуватися хмари. Ба більше, ефект зберігався ще кілька тижнів після того, як пінгвіни залишили колонію.
А чим більше хмар над океаном — тим менше сонячного тепла досягає поверхні Землі. Тобто — ефект охолодження. Бойєр зазначає: якщо популяція пінгвінів скорочуватиметься через втрату морського льоду, спричинену змінами клімату, це може призвести до зменшення хмарності — а отже, й до потепління на континенті.
Наразі зібраних даних замало, щоб точно оцінити масштаб цього впливу. Але інші дослідження вказують на те, що ефект може бути суттєвим. Наприклад, Джеффрі Пірс з Університету штату Колорадо виявив, що аміак з екскрементів тупиків (морських птахів, родичів пінгвінів) в Арктиці також сприяв утворенню хмар у літній період. За підрахунками його команди, цей ефект компенсував до третини потепління, спричиненого викидами вуглекислого газу в регіоні.
“Я впевнений, що цей вплив дійсно існує”, — каже Пірс.
- Найменше лелеченя з родини Одарки та Грицика, на ім’я Катруся, опинилося поза межами гнізда. Лелека Грицик виніс його на землю, однак пташеня вдалося вчасно помітити й врятувати.
Французька прокуратура вивчає заяву двох груп, котрі називають себе “анархістами” та стверджують, що відповідальні за масштабне знеструмлення на південному сході країни.
25 травня начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат звернув увагу, що під час комбінованої атаки російські війська застосували для обстрілу ракету Х-22 після тривалої паузи.
Російський військовий флот викрав естонський хвильовий буй, який належить Інституту морських систем Талліннського технічного університету. Буй для вимірювання хвиль розташовувався за 50 кілометрів від Гіюмаа в естонській економічній зоні.
Російські війська переходять до нового етапу повітряної війни проти України, завдаючи масованих ударів сотнями дронів і десятками ракет. Зокрема у ніч на 25 травня Кремль випустив по українських містах 298 дронів і 69 ракет, — ймовірно, рекордну кількість за час повномасштабної війни.
У Генеральному штабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 25 травня. Загалом від початку цієї доби відбулося 135 боєзіткнень.