Сьогодні – три роки з дня удару по ТЦ «Амстор» у Кременчуці
27 червня 2022 року російські військові завдали ракетного удару по торговельному центру “Амстор” у Кременчуці. У момент атаки в будівлі перебували сотні людей. Внаслідок удару загинула щонайменше 21 особа, ще понад 50 отримали поранення. Частину загиблих вдалося ідентифікувати лише за допомогою аналізу ДНК через масштаби пожежі й руйнування. Напад визнано воєнним злочином.
Ракета Х-22 була випущена з бомбардувальника Ту-22М3, який злетів з аеродрому Шайківка в Калузькій області Росії. Пуск здійснили з повітряного простору над Курською областю. Одна ракета влучила безпосередньо в торговий центр. Друга впала поруч – між цехом заводу “Кредмаш” і теплицею. Вибухова хвиля пошкодила також стадіон “Кремінь-Арена” і базу футбольного клубу.
Джерело: Володимир Зеленський
Площа пожежі склала понад 10 тисяч квадратних метрів. До ліквідації наслідків були залучені рятувальники з кількох областей. Постраждали й самі співробітники ДСНС: троє з них отримали травми під час розбору завалів.
Серед загиблих – працівники магазинів “Comfy”, “Eva”, “Сільпо”, відвідувачі, зокрема діти, студенти, митці. Усі вони були цивільними. У місті оголосили триденну жалобу.
У перші години після трагедії РФ заперечила удар по торговельному центру. Офіційна версія російського Міноборони – удар по “ангару із західним озброєнням”, пожежа нібито виникла внаслідок детонації боєприпасів. Ці твердження були спростовані низкою незалежних розслідувань, зокрема BBC і The Guardian, які підтвердили, що ТЦ функціонував, у ньому перебували люди, а характер ударів не відповідає заявам російської сторони.
Ракетна атака по “Амстору” стала п’ятою за рахунком атакою по Кременчуку з початку повномасштабного вторгнення, але найкривавішою. Вона викликала обурення в усьому світі. Лідери країн G7, ЄС, США, ООН і Папа Римський назвали напад воєнним злочином і терористичним актом, а Росію – відповідальною за вбивства цивільних.
- “Я стала голосом тих, хто не вижив”: Сабіна Грицай про трагедію в ТЦ “Амстор”, пам’ять і мовчання держави – в інтерв’ю Буквам.
Голова військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне зазначив, що Альянс розглядає можливість жорсткішої відповіді на кібератаки, акти саботажу та порушення повітряного простору з боку Росії.
Державний секретар США Марко Рубіо повідомив, що зустріч між високопосадовцями США та України була “дуже продуктивною та корисною, на якій досягнули додаткового прогресу”.
Україна та Норвегія підписали документ про запуск спільного виробництва дронів. У 2026 році партнери планують розгорнути пілотну лінію та почати нарощувати потужності.
Чому у війні критично важливо сформулювати політичну мету? У колонці видання LIGA.net пояснив посол України у Великій Британії, ексголовком ЗСУ Валерій Залужний.
Україна синхронізувала санкції зі Сполученими Штатами і запровадила обмеження проти “Роснєфті” та її підприємств, а також компаній із групи “Лукойл”.