Вчені перетворили пластикові відходи на ліки від хвороби Паркінсона
Джерело: Dezeen
Дослідники з Единбурзького університету використали бактерії, щоб перетворити пластикові відходи на препарат для лікування хвороби Паркінсона. У роботі застосували підхід, який називають біоапсайклінгом.
Біотехнологи університету змогли синтезувати препарат L‑DOPA, використавши як сировину компоненти використаного пластику. За словами науковців, цей спосіб може бути більш сталим порівняно з традиційним виробництвом ліків, яке зазвичай ґрунтується на сировині з викопного палива.
Процес передбачав розщеплення поліетилентерефталату (PET) – пластику, який широко використовують у пакуванні продуктів і напоїв. Після цього отримані сполуки подавали генетично модифікованим бактеріям Escherichia coli, які перебудовували їх у молекули з іншою структурою.
Дослідники зазначають, що це може бути перший випадок, коли природний біологічний процес використали для перетворення пластикових відходів на ліки від неврологічного захворювання.
Метод належить до напряму біоапсайклінгу – нової галузі, у якій мікроорганізми та ферменти застосовують для перетворення відходів на продукти з більшою цінністю.
Особливу увагу в межах цього підходу приділяють саме пластиковим відходам. Це пов’язано з тим, що сировина для виробництва пластику – нафта – є обмеженим ресурсом, а наявні системи переробки часто не справляються з обсягами відходів. У результаті пластикове забруднення стало однією з важливих екологічних і суспільних проблем.
У технології біоапсайклінгу мікроорганізми змінюють так, щоб вони виробляли спеціальні ферменти, здатні розривати міцні молекулярні зв’язки у пластику. Подібний процес відбувається природно у бактерії Ideonella sakaiensis, яку у 2001 році виявили біля заводу з переробки відходів у Японії. Після розщеплення пластику ці мікроорганізми можуть формувати нові молекулярні зв’язки.
У проєкті зі створення L-DOPA дослідники поєднали хімічні та біологічні методи. Спочатку PET хімічно розщепили до молекул терефталевої кислоти. Потім за допомогою генетично модифікованих бактерій ці молекули перетворили на L-DOPA через серію з чотирьох ферментативних реакцій, які запускали сім генів.
Прихильники біоапсайклінгу вважають, що в майбутньому ця технологія може застосовуватися не лише для виробництва ліків, які зараз синтезують із нафтохімічної сировини. Йдеться також про виробництво ароматизаторів, парфумерії, косметики, кормів для тварин і навіть палива.
Керівник дослідження Стівен Воллес зазначив, що пластикові відходи можуть розглядатися не лише як проблема, а й як ресурс.
“Пластикові відходи часто сприймають як екологічну проблему, але вони також є величезним і майже невикористаним джерелом вуглецю. Модифікуючи біологічні процеси так, щоб перетворювати пластик на необхідні ліки, ми показуємо, що відходи можна розглядати як цінний ресурс, який може підтримувати здоров’я людей”, – наголосив він.
- У Японії схвалили два нові методи лікування на основі стовбурових клітин – для хвороби Паркінсона та тяжкої серцевої недостатності. Очікується, що терапія може стати доступною для пацієнтів уже протягом найближчих місяців.
Додаткові 50 млн грн гуманітарної допомоги виділить Німеччина для України. Ці кошти спрямують на відновлення пошкодженого житла, а також на забезпечення населення мобільними санвузлами й опалювальним обладнанням.
22 серпня підрозділи Сил оборони України уразили резервуари з паливно-мастильними матеріалами Єйського нафтоналивного комплексу у Краснодарському краї РФ. Внаслідок влучань там виникла пожежа.
Російські війська завдали сім ударів по Запорізькому району: троє людей загинули, 15 поранені, зокрема дитина.
Сотні наукових досліджень у світі показують користь чаю. Вчені виявили, що сполуки в чаї можуть захищати кровоносні судини, зменшувати запалення, сприяти розслабленню та потенційно покращувати мікробіом кишківника.
У Польщі слідчі розслідують справу про хакерську атаку на мережу магазинів Zabka.