Спроба Трампа заблокувати китайські товари через треті країни може паралізувати торгівлю
Джерело: Reuters
Адміністрація Дональда Трампа готує нові правила, щоб перешкодити Китаю обходити американські мита, але ці дії можуть завдати шкоди самим США – зірвати ланцюги постачання, збільшити витрати бізнесу та заплутати торгівлю ще більше.
Суть проблеми в тому, що деякі китайські компанії надсилають свої товари в обхід США через країни з нижчими тарифами – наприклад, В’єтнам чи Індонезію. Трамп у відповідь анонсував нові торговельні угоди, які вводять подвійні тарифи: нижчі – для місцевих товарів, значно вищі – для імпорту з Китаю та інших “неринкових” країн.
Проблема в тому, що більшість техніки та запчастин містять хоча б частину китайських деталей. Тож розібратися, де “чистий В’єтнам”, а де китайський “контрабас” – складно. Для цього потрібно узгодити так звані правила походження товарів. А вони досі в розробці. Наприклад, у північноамериканській угоді такі правила зайняли 270 сторінок. І експерти сумніваються, що з В’єтнамом чи Індонезією встигнуть домовитись до 1 серпня – дати запуску нових тарифів.
У Трампа ж кажуть, що борються з перевалкою – коли китайські товари маскують під індонезійські чи в’єтнамські, просто перепаковуючи їх по дорозі. Це порушення, яке може призвести до серйозних штрафів. Але логістичні компанії вже давно знайшли обхідні шляхи: товари пакують на складах в третіх країнах, документи підчищають, а імпортером виступає американська дочка компанії – тож відповідальність падає не на клієнта.
З 2018 року таких схем стало настільки багато, що про них уже відверто говорять у профільних комітетах Конгресу. Китайські автозапчастини, меблі, текстиль, дроти – все це їде до США “через задній двір”. І хоч прямий імпорт із Китаю й скоротився – у травні він становив $20,5 млрд, тобто менш як половину обсягів трирічної давнини – та обхідними шляхами товари все одно доходять.
За оцінками економістів, третина китайського експорту до Південно-Східної Азії згодом опиняється в США. І так триватиме, поки залишатиметься різниця між тарифами. Бо як тільки є шанс заощадити на миті, компанії цим скористаються.
У відповідь Вашингтон обіцяє посилити контроль: митники отримають нові інструменти, а Мін’юст включив митне шахрайство до топ-10 пріоритетів. Але юристи сумніваються в ефективності: документи легко підробити, а визначити “істинне походження” товару часто неможливо навіть експертам. Адже правова база тут – доволі суб’єктивна.
Угода з В’єтнамом передбачає 40% мито на будь-який товар, що підозріло схожий на перевалений китайський. Для легального в’єтнамського товару – тариф лише 20%. Індонезія погодилася на аналогічні умови. При цьому до списку “неринкових” США включили не лише Китай і Росію, а й Вірменію, Білорусь та навіть В’єтнам. Вийшов такий собі тарифний бумеранг.
Білий дім наполягає, що нові правила зміцнять американське виробництво. Але торгівельні експерти попереджають: якщо до серпня не узгодити критерії походження, то бізнес опиниться в хаосі. Та й сам підхід виглядає не як боротьба з шахрайством, а як атака на глобалізовану економіку.
“Це фронтальна атака на глобальні ланцюги поставок”, – каже Кріс Роджерс із S&P Global. “І це створює нові стимули для тих, хто хоче ці ланцюги обійти”.
Якщо коротко: адміністрація Трампа воює не стільки з Китаєм, скільки з самим принципом глобальної торгівлі. І при цьому ризикує створити більше хаосу, ніж порядку.
- Головний переговірник Євросоюзу з питань торгівлі Марош Шефчович заявив, що погроза Дональда Трампа ввести 30-відсоткові мита на європейські товари з 1 серпня фактично ставить під загрозу існування трансатлантичної торгівлі. На його думку, такі тарифи зроблять її “майже неможливою”, адже йдеться про обсяги понад 4 мільярди євро на день.
Сам Дермер пояснив, що його відхід не є несподіванкою. Він обіцяв родині, що працюватиме в уряді лише два роки, починаючи з грудня 2022 року.
Фармакологічні компанії AstraZeneca та Daiichi Sankyo розробили препарат проти агресивних форм раку молочної залози, який може бути більш ефективний у продовження тривалості життя, ніж хіміотерапія.
Данська пивоварна компанія Carlsberg випустила найменше пиво у світі, мета якого – заохочувати помірне вживання алкоголю.
Президент Сербії Александр Вучич заявив, що країна зіткнулася зі значним тиском Заходу. Він заявив, що країна опинилася у складній геополітичній ситуації і що Сербія платить високу ціну.
У Дамаску з Національного музею, одного з найстаріших культурних закладів Близького Сходу, зникли шість стародавніх статуй.