13-річна посуха могла стати однією з причин занепаду цивілізації майя

Джерело: phys.org

Майже тисячу років тому на території сучасної Мексики цивілізація майя пережила період масштабних кліматичних потрясінь. Нове дослідження, проведене командою науковців під керівництвом Кембридзького університету, показало: одна з найдовших зафіксованих посух того часу тривала 13 років, а ще вісім менших – по кілька років кожна – збіглися з періодом так званої термінальної класики, коли міста на півдні були покинуті, а політичний центр перемістився на північ.

Вчені дослідили сталагміт із печери на півночі півострова Юкатан, проаналізувавши вміст ізотопів кисню у його шарах. Такий «хімічний архів» дозволив відтворити не лише середньорічні опади, а й умови окремих сезонів між 871 і 1021 роками нашої ери. Це перший випадок, коли вдалось ізолювати дані саме для вологих і сухих сезонів у часи краху класичної цивілізації майя.

Результати підтвердили гіпотези археологів: у періоди тривалих посух будівництво монументів у великих центрах, зокрема в Чічен-Іца, зупинялося. Дослідники припускають, що під час таких кліматичних криз мешканці були змушені зосередитися на виживанні, а не на розбудові міст.

Навіть із розвиненими системами збору та зберігання води, багаторічна нестача дощів у вологий сезон означала невдалі врожаї та дефіцит ресурсів. Це могло спричинити серйозні соціальні й політичні зрушення, які врешті призвели до ослаблення державних структур майя.

Науковці зазначають, що сталагміти з печер Юкатану можуть стати ключем не лише до розуміння занепаду майя, а й до вивчення частоти та сили тропічних штормів у минулому. Така деталізація кліматичних даних відкриває можливість точніше поєднувати історичні події з природними умовами, які на них впливали.

Мексика вимагає компенсації від американського блогера Містера Біста і продюсерської компанії, звинувативши їх в експлуатації стародавніх пірамід країни з комерційною метою.