У Раді запропонували дозволити виїзд за кордон чоловікам до 25 років: деталі законопроєкту
Джерело: картка проєкту закону №13685
До Верховної Ради подали законопроєкт, котрий може дозволити чоловікам 18-24 роки виїжджати за кордон.
У Раді зареєстрували законопроєкт № 13685, який дозволить чоловікам 18-24 років виїжджати за кордон, усуваючи обмеження для тих, хто не підлягає мобілізації.
Нині діє заборона на виїзд усім чоловікам від 18 до 60 років. Водночас громадяни віком до 25 років не підлягають призову під час мобілізації, проте, все одно не можуть виїхати з України. У пояснювальній записці зазначили, що це створює проблеми для тих, хто навчається або працює за кордоном, а також ускладнює повернення в Україну молодих людей.
Метою законопроєкту є внесення змін до Закону “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”, котрі, як передбачається, усунуть існуючі обмеження права на виїзд з України призовників та військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації у зв’язку з недосягненням ними віку призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з документом, обмеження збережуться для тих, кому цього або наступного року виповнюється 25 років.
Законопроєктом пропонується внести зміни до Закону “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” – зокрема, статтю 6 доповнити частиною сьомою такого змісту: “На період дії в Україні або в окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану також може бути тимчасово обмежено відповідно до закону право на виїзд з України для призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Зазначене тимчасове обмеження права на виїзд з України не може встановлюватися стосовно призовників та військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації у поточному та наступному роках у зв’язку з недосягненням ними віку призову на військову службу під час мобілізації“.
Крім цього, стаття 11, чинна редакція якої регламентує, що військовослужбовці можуть виїжджати з України на загальних підставах, доповнюється словами “якщо інше не встановлено законом”.
Передбачається, що ухвалення закону дозволить молодим українцям віком до 25 років вільно перетинати кордон, спростить оформлення документів, зменшить спроби незаконного виїзду та сприятиме поверненню тих, хто виїхав раніше.
Раніше президент Володимир Зеленський доручив уряду та військовому командуванню опрацювати можливість спрощення перетину державного кордону для молоді, запропонувавши підвищити віковий поріг обмежень з 18 до 22 років.
- Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підтвердив, що в Раді обговорюють можливість дозволити чоловікам віком 18-24 років виїжджати за кордон.
- Речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко пояснив, що українські чоловіки, котрі отримали бронювання від мобілізації, можуть, як у службове відрядження, так і у відпустку, перетинати державний кордон України.
- Кабінет міністрів України визначив порядок перетинання кордону для військовозобов’язаних осіб зі сфери культури та інформаційної сфери.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.