Портников: «Кремль випробовує НАТО так само, як це робила нацистська Німеччина»
Журналіст і публіцист Віталій Портников прокоментував атаку Росії на Польщу, зазначивши, що вона може мати на меті вирішення відразу кількох завдань Кремля.
Першим завданням, за його словами, є тестування “червоних ліній” НАТО.
“У Кремлі добре знають, що головна слабкість Заходу – це не відсутність зброї чи фінансів, а політична воля. В ідеалі Москва хоче довести неспроможність Північноатлантичного альянсу як колективної інституції. Це випробування адресоване особисто Дональду Трампу, який не раз демонстрував скепсис щодо союзницьких зобов’язань США. Для Путіна було б перемогою показати світові, що американський президент не готовий ризикувати заради Варшави чи Вільнюса”, – зазначив Портников.
Другим завданням Портников називає створення атмосфери страху у Центральній Європі.
“Терор і загроза війни завжди народжують політичні крайнощі. Ультраправі та ультраліві сили, які відверто або приховано симпатизують Москві, отримують шанс зміцнити свої позиції. І тоді Європа все більше нагадуватиме континент Орбана, де співпраця з Кремлем стає нормою, а солідарність із жертвами агресії – “розкішшю”, – написав журналіст.
Третє завдання – провокування дискусій про обороноздатність Європи.
“Кремль чудово розуміє: що більше європейці говоритимуть про необхідність зміцнення власних армій і відновлення оборонної промисловості, то гучніше звучатимуть голоси про зменшення допомоги Україні. Москва намагається переконати Захід у тому, що краще готуватися до гіпотетичної майбутньої війни, ніж допомагати Україні у війні, яка точиться вже зараз”, – зазначив Віталій Портников.
Четверте завдання – підживлення антиукраїнських настроїв, зокрема через потоки біженців, щоб українців сприймали як тягар, а не союзників.
“Потоки українських біженців у Європі вже стали зручним козирем для популістів, які розпалюють ксенофобію. Удар по Польщі – це сигнал: війна поруч, а українці — “нагадування”, що війна може прийти і до вашого дому. Кремль хоче, щоб до українців ставилися як до тягаря, а не як до союзників у боротьбі з агресором”, – написав журналіст.
П’ятим завданням є підготовка до більш масштабних агресивних дій.
“Зараз у Кремлі можуть прораховувати сценарії подальшої війни залежно від реакції Вашингтона та Брюсселя”, – зазначив журналіст.
Він додав, що якщо ж відповідь НАТО на удар по Польщі “виявиться кволою”, це стане для Путіна “запрошенням до ще більш зухвалих кроків”.
Віталій Портников вважає, що поетапні провокації Кремля нагадують тактику нацистської Німеччини, яка поступово перевіряла готовність світу реагувати.
“Саме так, крок за кроком, нацистська Німеччина перевіряла готовність світу реагувати — з Рейнської області, з Судет, з Праги. І кожен раз Захід переконував себе, що “це ще не війна”, що “це ще можна пережити”. Тепер Путін діє так само. І від того, чи вистачить рішучості НАТО відповісти на удар по Польщі, залежить не лише доля України, а й доля самого Заходу” – наголосив він.
Зауважмо, що за даними прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, цієї ночі на територію Польщі залетіло 19 БпЛА, з яких збити вдалось близько чотирьох.
Уночі 10 вересня російські окупанти масовано атакували Україну безпілотниками та ракетами. Під час атаки кілька БпЛА залетіли на території сусідньої Польщі.
Інформацію про порушення повітряного простору підтвердили в оперативному командуванні збройних сил Польщі. Тут повідомили, що проводиться операція з виявлення та нейтралізації цілей.
Зреагував на ситуацію і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він також повідомив про численні порушення повітряного простору Польщі та застосування озброєння по цілях.
Згодом Оперативне командування ЗС Польщі повідомило, що над країною було збито усі безпілотники, водночас про їхню кількість не повідомляли.
- Джерела агентства Reuters у НАТО повідомили, що альянс не розглядає порушення повітряного простору Польщі російськими БпЛА як атаку.
- У Сполучених Штатах прокоментували порушення повітряного простору Польщі російськими безпілотниками.
- Уночі 10 вересня один з російських БпЛА, який залетів на територію Польщі, пошкодив приватний будинок та автомобіль у Вириках (Влодавський повіт, Люблінське воєводство).
Медіамагнат Лаклан Мердок, син 94-річного засновника імперії Руперта Мердока, отримає контроль над голосуючими акціями Fox Corp. і News Corp. після завершення багаторічної сімейної суперечки.
В Україні триває резонансна судова справа, пов’язана з правовим визнанням одностатевих партнерств. Центральними фігурами є Зорян Кісь, перший секретар Посольства України в Ізраїлі, та його партнер Тимур Левчук. Пара проживає разом з 2013 року, має спільний побут і бюджет, а у 2021 році офіційно уклала шлюб у США – в місті Прово, штат Юта.
Україні вдалося врятувати 20-річного юнака з тимчасово окупованої території.
Вранці 10 вересня у Вільнюсі загорілися та вибухнули вісім вагонів зі зрідженим природним газом. Внаслідок інциденту постраждала одна людина, а свідки зазначали, що стовп чорного диму було видно за кілька кілометрів від місця події.
Президент США Дональд Трамп наголосив, що вбивцю українки Ірини Заруцької слід швидко притягнути до суду та засудити до смертної кари.