Від початку повномасштабного вторгнення росіяни здійснили понад тисячу атак на систему охорони здоров’я України
Джерело: Український центр охорони здоров’я
З лютого 2022 року російські загарбники здійснили 1 014 атак на медичних працівників, лікарні та іншу інфраструктуру охорони здоров’я.
Відтак, система охорони здоров’я України – медичні працівники, медзаклади та інша інфраструктура охорони здоров’я – зазнавала близько двох атак щодня від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Внаслідок цих атак було вбито 148 медичних працівників, а внаслідок 414 атак — пошкоджено чи зруйновано лікарні та амбулаторні заклади.
Станом на 14 липня 2023 року зафіксовано:
- 1014 атак на охорону здоров’я загалом;
- 414 атак, які пошкодили або зруйнували лікарні;
- 79 атак на автомобілі екстреної медичної допомоги;
- 148 медичних працівників вбито;
- 106 медичних працівників поранено ;
- 57 атак на дитячі лікарні;
- 40 атак на пологові будинки.
У центрі зазначили, що лікарня прифронтового міста в Донецькій області регулярно зазнає обстрілів від початку вторгнення. Востаннє обстріл цього медзакладу було зафіксовано у червні 2023 року.
Довідково. Вищезазначені дані наводить коаліція українських та міжнародних організацій, які відстежують та документують атаки на охорону здоров’я, — eyeWitness to Atrocities, Insecurity Insight, Медійна ініціатива за права людини, Physicians for Human Rights та Український центр охорони здоров’я (UHC).
- За понад 17 місяців повномасштабної війни у різних регіонах України відновлено повністю або частково 765 об’єктів медичних закладів.
- Уряд та приватні підприємства Іспанії готові надати фінансову та консультаційну підтримку Україні у відбудові медичних закладів на територіях, які постраждали від повномасштабної війни. Мовиться про співпрацю у межах державно-приватного партнерства.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.