Політична криза у Франції: у п’ятницю очікують оголошення Макроном шостого прем’єра менш ніж за два роки

Джерело: The Guardian

Президент Франції Емманюель Макрон має призначити нового прем’єр-міністра до вечора п’ятниці – після чергової урядової відставки, що загострила політичну кризу в країні. У Єлисейському палаці сподіваються, що шостому очільнику уряду менш ніж за два роки вдасться втримати контроль над бюджетом і стабілізувати роботу парламенту, розділеного на ворогуючі табори.

Прессекретарка уряду Аврор Берже заявила, що це може бути “останній шанс” для політичного класу відновити довіру суспільства та запобігти приходу до влади крайніх правих.

“Я вважаю, що це останній шанс для політиків відновити довіру… Інакше ультраправі отримають усі шанси взяти владу”, – сказала Берже в ефірі RTL.

Прем’єр-міністр Себастьян Лекорню подав у відставку після лише 27 днів на посаді, залишивши Макрона перед трьома неприємними варіантами: дострокові парламентські вибори, власна відставка або призначення нового керівника уряду.

Президент попросив Лекорню залишитися ще на два дні, щоб провести переговори з партіями, окрім крайніх правих і лівих, які відмовилися брати участь. Після зустрічей прем’єр висловив обережний оптимізм:

“Є більшість, яка може керувати. Я відчуваю, що шлях ще можливий”, – сказав він телеканалу France 2.

Політична нестабільність у Франції триває з 2024 року, коли дострокові вибори призвели до появи парламенту без чіткої більшості. Тепер країна поділена між трьома блоками – лівими, ультраправими та центристським альянсом Макрона.

Суперечки загострює питання дефіциту бюджету, який перевищив 5,5% ВВП – майже вдвічі більше, ніж дозволяє ЄС. Також на ситуацію впливають амбіції партій напередодні президентських виборів 2027 року.

“Ситуація вже досить складна. Нам потрібна команда, яка зосередиться на проблемах країни, а не на власних президентських амбіціях”, – заявив Лекорню.

Марін Ле Пен, лідерка ультраправого “Національного об’єднання”, пообіцяла “голосувати проти всього”, що виходить від Макрона, включно з майбутнім прем’єром, і закликала до нових виборів.

Матильда Пано з лівої партії France Unbowed також заявила, що її депутати не підтримають жоден уряд, який продовжить політику президента.

Одним із можливих сценаріїв є призначення прем’єр-міністра з табору поміркованих лівих. Це може відкрити шлях до перегляду деяких непопулярних реформ – зокрема пенсійної, яка підвищила вік виходу на пенсію до 64 років.

Лідерка “зелених” Марін Тондельє заявила, що Франція “ніколи не була ближче” до отримання лівого прем’єра. Водночас, якщо Макрон знову обере когось зі свого табору, такий уряд “не протримається й хвилини”.

Соціалістична партія, яку розглядають як потенційного партнера в уряді меншості, наполягає на скасуванні пенсійної реформи. Берже визнала, що ця тема може стати предметом нових переговорів:

“Якщо це єдиний важіль для досягнення стабільності, дебати мають бути відкритими”.

Криза посилила тиск на президента, який дедалі більше опиняється в ізоляції. Його колишні союзники – експрем’єри Едуар Філіп і Габріель Атталь – дистанціювалися від нього. Філіп навіть закликав до дострокових президентських виборів після ухвалення бюджету.

Втім, Макрон не збирається залишати посаду до завершення свого мандату у 2027 році. Нові парламентські вибори, за прогнозами опитувань, лише посилять фрагментацію парламенту – або ж відкриють двері для ультраправих.

Протягом минулої доби, 9 жовтня, на фронті зафіксували 245 бойових зіткнень. 72 з них відбулись на Покровському напрямку.

Президент Франції Емманюель Макрон має призначити нового прем’єр-міністра до вечора п’ятниці – після чергової урядової відставки, що загострила політичну кризу в країні. У Єлисейському палаці сподіваються, що шостому очільнику уряду менш ніж за два роки вдасться втримати контроль над бюджетом і стабілізувати роботу парламенту, розділеного на ворогуючі табори.

Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Ґроссі повідомив 9 жовтня про початок процесу відновлення зовнішнього електропостачання на Запорізькій атомній електростанції.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 16:00 9 жовтня. Від початку цієї доби відбулося 132 боєзіткнення.

Російські атаки по Україні за останні дні знищили понад половину газовидобутку. Тепер Україні доведеться витратити 1,9 млрд євро на імпорт газу, щоб пережити зиму.