Дезертира, який працював на російську розвідку, засудили на 15 років ув’язнення
Джерело: СБУ
Суд виніс вирок дезертиру, який працював на росіян, збирав розвіддані та наводив ворожі удари по Україні, — 15 років тюрми.
Затримали фігуранта восени 2024 року на Сумщині. Ворожим агентом виявився 24-річний військовослужбовець однієї з військових частин, який самовільно залишив місце служби. Він потрапив у поле зору ворожих спецслужб, коли шукав “легкі заробітки” у Телеграм-каналах.
Головним завданням зловмисника був збір розвідданих про розташування українських військових об’єктів, особового складу Сил оборони та об’єктів енергетичної інфраструктури. Крім того, агент коригував повітряні атаки окупантів по території Київської, Сумської та Вінницької областей.
Зрештою суд визнав його винним у державній зраді, диверсії та дезертирстві.
- Миколу Майоренка, обвинуваченого в організації замовного вбивства одеських громадських активістів Геннадія Бейбутяна та Дем’яна Ганула, засудили на 14 років позбавлення волі.
- Жінку, яка коригувала російські атаки по Донецькій області, засудили до довічного позбавлення волі за державну зраду.
Український журналіст, публіцист та письменник Андрій Портников заявив, що головною гарантією безпеки українців є не зміни у чужих країнах і не лише боротьба з ксенофобією, а існування власної держави.
Причиною найбільшого масового вимирання в історії Землі стало поєднання стрімкого потепління океанів і зниження рівня кисню у воді. Саме ці зміни визначили, які морські види змогли пережити катастрофу, а які зникли назавжди. Таких висновків дійшли науковці зі Стенфордського університету.
Пересадка в міжнародному аеропорту імені Гаррі Ріда в американському Лас-Вегасі стала надзвичайно вдалою для одного з пасажирів. Мандрівник на ім’я Ентоні, виграв понад 3,3 мільйона доларів, зробивши ставку в 10 доларів на ігровому автоматі Wheel of Fortune.
На Дніпропетровщині правоохоронці повідомили про підозру у шахрайстві 29-річному мешканцю Донецької області, котрий ошукав родину військовополоненого на понад 422 тисячі гривень.
Попри побоювання загострення відносин між Україною та Польщею, роковини Волинської трагедії 11 липня не призвели до нової кризи у двосторонніх відносинах. Водночас цей день продемонстрував різні підходи польських політичних сил до діалогу з Києвом. Про це йдеться в аналізі співзасновника “Європейської правди” Юрія Панченка.