Reuters: Туреччина почала відмовлятися від російської нафти після санкцій Трампа
Джерело: Reuters
У відповідь на нові санкції Вашингтона проти Москви турецькі нафтопереробні заводи, котрі раніше працювали на російській нафті, почали закуповувати сировину з інших країн, повідомляють обізнані джерела.
Один із найбільших турецьких заводів — SOCAR Turkey Aegean Refinery (STAR), що належить азербайджанській компанії SOCAR, — нещодавно придбав чотири партії нафти з Іраку, Казахстану та інших не російських джерел для постачань у грудні. За підрахунками агентства, обсяг цих партій становить від 77 000 до 129 000 барелів на добу, що суттєво знижує частку російської нафти в переробці. У вересні та жовтні майже весь обсяг переробки на НПЗ STAR — близько 210 000 барелів на добу — припадав на російську нафту.
Інший великий турецький переробник, Tupras, також збільшує закупівлі нафти не з Росії, зокрема сортів з Іраку, схожих на російську Urals. За даними джерел Reuters, на одному зі своїх заводів компанія невдовзі повністю припинить переробку російської нафти, щоб зберегти можливість експорту пального до Європи без порушення санкційного режиму. Крім того, Tupras уже диверсифікувала постачання, вперше закупивши нафту з Бразилії, а на початку листопада очікує другу партію ангольської нафти сорту Mostarda.
За інформацією Kpler, у листопаді Туреччина має отримати 141 000 барелів іракської нафти на добу, порівняно з 99 000 барелів у жовтні та середнім показником близько 80 000 барелів на добу впродовж року. З січня по жовтень країна імпортувала близько 669 000 барелів нафти на добу, з яких 317 000 барелів (47%) припадали на Росію, тоді як торік із 580 000 барелів на добу на Росію припадало 333 000 барелів.
Туреччина, поряд із Китаєм та Індією, залишається одним із небагатьох покупців російської нафти. Проте дії турецьких НПЗ свідчать про вплив зусиль США, Євросоюзу та Великої Британії, спрямованих на обмеження продажу російських енергоносіїв, які використовуються для фінансування війни проти України, зазначає Reuters.
22 жовтня президент США Дональд Трамп після відмови Кремля припинити війну запровадив санкції проти компаній “Роснафта”, “Лукойл” та 34 їхніх дочірніх структур. Міністерство фінансів США надало місяць для завершення операцій із компаніями, котрі підпадають під обмеження.
Зауважимо, раніше міністр енергетики Туреччини заявив, що закупівля російської нафти є комерційним рішенням нафтопереробних компаній, продемонструвавши небажання дотримуватися закликів президента США Дональда Трампа розірвати енергетичні зв’язки з Москвою.
- Тайвань став найбільшим у світі імпортером російської нафти, хоч приєднався до інших санкцій проти Росії і вважає себе союзником України. Важливо, що йдеться не про сиру нафту (crude oil), а про продукт під назвою naphtha, що також перекладається українською як “нафта” або “лігроїн”.
- Середня собівартість видобутку нафти в Росії після початку війни проти України перевищила 45 доларів за барель.
- Президент України Володимир Зеленський закликав Європу повністю зупинити імпорт російської нафти й газу, наголошуючи, що всі кошти Росія витрачає на війну проти України.
ЗМІ ознайомилися зі змістом рекомендацій для Грузії, котрі Європейська комісія оприлюднить 4 листопада. Єврокомісія закликає уряд Грузії “виявити рішуче прагнення змінити курс і повернутися на шлях європейської інтеграції”.
Російська автомобільна промисловість, котра після відходу західних автоконцернів пережила стан “клінічної смерті”, а згодом відновила виробництво у 2023–2024 роках, знову стрімко котиться донизу.
Велика Британія спорядила Україні нову партію крилатих ракет Storm Shadow, аби Збройні сили могли й надалі завдавати ударів углиб території Росії. За даними видання, рішення ухвалили, аби поповнити запаси озброєння Києва перед зимовим сезоном — у Лондоні побоюються, що в цей час Кремль посилить атаки.
Міністр фінансів Німеччини Ларс Клінґбайль закликав повністю заборонити постачання російської сталі до країн Європейського Союзу. Про це політик від Соціал-демократичної партії Німеччини заявив напередодні “сталевого саміту”, котрий відбудеться 6 листопада у Берліні.
Служба зовнішньої розвідки повідомила, що Росія дедалі глибше занурюється в економічну залежність від Китаю. Сировинні проєкти на Далекому Сході та в Сибіру перетворюють регіон на ресурсну базу для Пекіна, тоді як місцеві громади дедалі частіше залишаються осторонь від обіцяних вигод.