Глава військового комітету НАТО заявив про «стратегічну невдачу» Путіна в Україні
Джерело: Джузеппе Каво Драгоне в інтерв’ю BBC
Глава Росії Володимир Путін не зміг досягти своїх цілей в Україні. Ба більше — повномасштабна війна стала для нього стратегічною невдачею, заявив голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне.
Вторгнення Росії в Україну у 2022 році призвело до розширення Північноатлантичного альянсу: до блоку приєдналася Фінляндія, котра має 1300 км спільного сухопутного кордону з Росією, а також Швеція, що має вихід до Балтійського моря. Водночас Путін, оголошуючи про початок вторгнення, заявляв, що не дозволить наближення “військової машини НАТО” до російських кордонів.
Не виправдалися й розрахунки Кремля на усунення президента України Володимира Зеленського, зазначив Драгоне. Він переконаний, що Путін уже не зможе взяти цю країну під контроль.
Вони не отримають дружнього чи маріонеткового уряду, як у Білорусі. Путін не досягне успіху, — наголосив адмірал.
Водночас європейські держави “прокинулися” і почали відповідальніше ставитися до власної оборони, вирішивши збільшити відповідні витрати до 5% ВВП. Ба більше — вони продовжують озброювати Україну, яку Кремль збирався “демілітаризувати”.
На думку Драгоне, усе це свідчить про “стратегічну невдачу” Путіна, котрий розв’язав війну, попри “повільні й незначні успіхи” Росії на фронті, що досягаються ціною великих втрат.
Адмірал також зауважив, що з оперативного погляду ця війна зайшла в глухий кут, і “настав час сісти за стіл переговорів, адже це — марна трата людських життів”. Каво Драоне додав, що НАТО “стоятиме поруч”з Україною, доки не буде досягнуто стійкого миру.
Говорячи про ризики майбутніх нападів з боку Росії, адмірал припустив, що якщо вони й відбудуться, то найімовірніше — у країнах Балтії: Естонії, Латвії чи Литві. У такому випадку буде застосована стаття 5 Статуту НАТО, яка передбачає колективну оборону.
За словами адмірала, нинішнім пріоритетом для НАТО є протиповітряна оборона, і нещодавні інциденти з проникненням російських безпілотників у повітряний простір Польщі та Румунії спонукали Альянс до її посилення.
Коментуючи заяви Путіна про випробування далекобійних ядерних систем — крилатої ракети “Буревісник” і торпеди “Посейдон”, Каво Драгоне зазначив, що НАТО не боїться цієї загрози: “Вони нам не загрожують, — сказав він, — ми просто готові захищати наші 32 країни та наш мільярд людей. Ми — ядерний альянс”.
Раніше міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що Путін може становити ще більшу загрозу для Європи після завершення війни проти України.
Разом з тим, розвідка засвідчила, що Росія зможе зберегти нинішні масштаби бойових дій в Україні принаймні до 2027 року.
Альянс спрогнозував, що російська економіка фінансуватиме війну ще кілька років, попри зростаючі внутрішні труднощі. Однак у НАТО також зазначають, що російський військово-промисловий комплекс вже працює на межі своїх можливостей, і подальше збільшення виробництва озброєнь неможливе.
- Аналітики Віденського інституту міжнародних економічних досліджень наголосили, що російська економіка, що підігрівається бумом у військовій промисловості, більше не зможе продовжувати стрімке зростання.
- Економіка Росії продемонструвала свою стійкість, попри суворі санкції, що дало їй можливість спрямовувати кошти на військову машину.
- За даними фахівців, Росія, найімовірніше, зможе фінансувати війну ще рік. Однак якщо бойові дії затягнуться, уряду РФ доведеться зробити “важкий вибір”.
- Російський “Газпром” після рекордних збитків і втрати європейського ринку почав виробляти пральні машини та холодильники. Для цього компанія використовує заводи німецького концерну Bosch.
Станом на вечір 23 липня у Слов’янську кількість постраждалих збільшилася до 14 осіб внаслідок російського авіаційного удару.
Росія готується отримати партію бензину з Індії, оскільки після ударів українських безпілотників по нафтопереробних заводах країна постала перед тотальним дефіцитом пального.
28 липня о 9:30 у Медіацентрі громадська організація “Спільнота Оленівки” проведе пресконференцію, присвячену четвертим роковинам теракту в Оленівці.
28 липня у Києві відбудеться показ документального відеопроєкту “Оленівка. Листи”, присвяченого четвертим роковинам вбивства українських військовополонених в Оленівці. Захід також приурочений до Дня пам’яті захисників і захисниць України, учасників добровольчих формувань і цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в полоні.
Україна та США підписали перші документи в межах майбутньої угоди Drone Deal, котра передбачає співпрацю у галузі безпілотних систем, повідомив президент Володимир Зеленський за результатами зустрічі з послом США при НАТО Меттью Вітакером.