Глава військового комітету НАТО заявив про «стратегічну невдачу» Путіна в Україні

Джерело: Джузеппе Каво Драгоне в інтерв’ю BBC

Глава Росії Володимир Путін не зміг досягти своїх цілей в Україні. Ба більше — повномасштабна війна стала для нього стратегічною невдачею, заявив голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне.

Вторгнення Росії в Україну у 2022 році призвело до розширення Північноатлантичного альянсу: до блоку приєдналася Фінляндія, котра має 1300 км спільного сухопутного кордону з Росією, а також Швеція, що має вихід до Балтійського моря. Водночас Путін, оголошуючи про початок вторгнення, заявляв, що не дозволить наближення “військової машини НАТО” до російських кордонів.

Не виправдалися й розрахунки Кремля на усунення президента України Володимира Зеленського, зазначив Драгоне. Він переконаний, що Путін уже не зможе взяти цю країну під контроль.

Вони не отримають дружнього чи маріонеткового уряду, як у Білорусі. Путін не досягне успіху, — наголосив адмірал.

Водночас європейські держави “прокинулися” і почали відповідальніше ставитися до власної оборони, вирішивши збільшити відповідні витрати до 5% ВВП. Ба більше — вони продовжують озброювати Україну, яку Кремль збирався “демілітаризувати”.

На думку Драгоне, усе це свідчить про “стратегічну невдачу” Путіна, котрий розв’язав війну, попри “повільні й незначні успіхи” Росії на фронті, що досягаються ціною великих втрат.

Адмірал також зауважив, що з оперативного погляду ця війна зайшла в глухий кут, і “настав час сісти за стіл переговорів, адже це — марна трата людських життів”. Каво Драоне додав, що НАТО “стоятиме поруч”з Україною, доки не буде досягнуто стійкого миру.

Говорячи про ризики майбутніх нападів з боку Росії, адмірал припустив, що якщо вони й відбудуться, то найімовірніше — у країнах Балтії: Естонії, Латвії чи Литві. У такому випадку буде застосована стаття 5 Статуту НАТО, яка передбачає колективну оборону.

За словами адмірала, нинішнім пріоритетом для НАТО є протиповітряна оборона, і нещодавні інциденти з проникненням російських безпілотників у повітряний простір Польщі та Румунії спонукали Альянс до її посилення.

Коментуючи заяви Путіна про випробування далекобійних ядерних систем — крилатої ракети “Буревісник” і торпеди “Посейдон”, Каво Драгоне зазначив, що НАТО не боїться цієї загрози: “Вони нам не загрожують, — сказав він, — ми просто готові захищати наші 32 країни та наш мільярд людей. Ми — ядерний альянс”.

Раніше міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що Путін може становити ще більшу загрозу для Європи після завершення війни проти України.

Разом з тим, розвідка засвідчила, що Росія зможе зберегти нинішні масштаби бойових дій в Україні принаймні до 2027 року.

Альянс спрогнозував, що російська економіка фінансуватиме війну ще кілька років, попри зростаючі внутрішні труднощі. Однак у НАТО також зазначають, що російський військово-промисловий комплекс вже працює на межі своїх можливостей, і подальше збільшення виробництва озброєнь неможливе.

Аналітики Віденського інституту міжнародних економічних досліджень наголосили, що російська економіка, що підігрівається бумом у військовій промисловості, більше не зможе продовжувати стрімке зростання.
Економіка Росії продемонструвала свою стійкість, попри суворі санкції, що дало їй можливість спрямовувати кошти на військову машину.
За даними фахівців, Росія, найімовірніше, зможе фінансувати війну ще рік. Однак якщо бойові дії затягнуться, уряду РФ доведеться зробити “важкий вибір”.
Російський “Газпром” після рекордних збитків і втрати європейського ринку почав виробляти пральні машини та холодильники. Для цього компанія використовує заводи німецького концерну Bosch.