Росія зможе фінансувати війну ще приблизно рік – CNN

Джерело: CNN

За даними фахівців, Росія, найімовірніше, зможе фінансувати війну ще рік. Однак якщо бойові дії затягнуться, уряду РФ доведеться зробити “важкий вибір”.

У грудні 2022 року президент РФ Володимир Путін на зборах військового керівництва заявив, що у них “немає обмежень щодо фінансування”. Через вісімнадцять місяців повномасштабної російсько-української війни очільник Кремля, схоже, дотримується цієї обіцянки.

Проте її виконання все частіше відбувається шляхом негласної угоди з росіянами: підтримувати внутрішню економічну стабільність.

За кілька тижнів до тієї грудневої зустрічі Путін підписав закон про бюджет, який передбачав 4,98 трильйона рублів — 52 мільярди доларів за поточним курсом — на “національну оборону” у 2023 році, що трохи більше, ніж минулорічні витрати.

Проте згідно з урядовим документом, з яким Reuters ознайомилося на початку цього місяця, цей прогноз тепер подвоїли до 9,7 трильйона рублів (101 мільярд доларів). Це майже втричі більше, ніж Росія витратила на оборону у 2021 році, до її повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

Ці цифри, ймовірно, знижують загальні витрати Росії на військові зусилля.

Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру, який відстежує військові витрати в усьому світі, оцінює , що на “національну оборону” в офіційних бюджетах Росії припадає лише близько 3/4 загальних військових витрат.

Річард Коннолі, фахівець з російської економіки Королівського інституту досліджень оборони та безпеки США, також припускає, що військові витрати цього року значно перевищать 100 мільярдів доларів. Він сказав, що до війни Росія зазвичай витрачала близько 3-4% свого річного валового внутрішнього продукту на оборону, але зараз це може становити від 8% до 10%.

Якщо врахувати ціни на товари та послуги в Росії, еквівалентна сума в доларовому еквіваленті на 2023 рік виглядає навіть вищою, ймовірно, ближче до 300 мільярдів доларів, оцінює Яніс Клюге, старший юрист Німецького інституту міжнародних справ і питань безпеки.

Щедрість Кремля щодо своїх збройних сил уже обійшлася високою економічною ціною.

Дефіцит російського бюджету — розрив між витратами та доходами — різко збільшився з початку війни, оскільки доходи від експорту нафти та газу постраждали від санкцій Заходу та великих знижок для покупців, які залишилися. Нижчі ціни на енергоносії цього року та скорочення виробництва, спрямовані на їх підтримку, посилили тиск.

Доходи від нафтогазового сектору за січень-липень були на 41% нижчими, ніж за аналогічний період 2022 року.

Це означає, що уряд змушений позичати більше. Державний борг, який зараз становить 14,9% ВВП, має зрости.

“Ми будемо нарощувати борг, це безвихідна ситуація. Нам доведеться це робити, тому що у нас зростає видаткова частина”, – заявила минулого місяця заступниця міністра фінансів РФ Ірина Окладнікова.

Планується залишатися в межах “безпечної межі” у 20% ВВП, додала вона. (Росія все ще залишається однією з країн з найменшою заборгованістю, частково завдяки своїм доходам від енергоносіїв та інших товарів.)

Російський експорт все ще перевищує вартість імпорту, попри зростання останнього через значні військові витрати. Але цей профіцит скоротився на 85% у першій половині року порівняно з тим самим періодом 2022 року, наблизивши країну до дефіциту.

Країни з таким дефіцитом “поточного рахунку” зазвичай покладаються на приплив іноземного капіталу. Але це не варіант для РФ через санкції, сказав Ліам Піч, старший економіст Capital Economics з ринків, що розвиваються.

“Росія не може позичати з-за кордону, вона заблокована на західних ринках капіталу”, — сказав Піч.

Крім того, Росія також не може скористатися великою часткою валютних резервів свого центрального банку, які заморожені на Заході. Це означає, що вона може бути змушена скоротити імпорт.

За даними російського центрального банку, швидке зникнення профіциту сприяло знеціненню рубля. Валюта втратила понад 30% своєї вартості цього року, вартувавши понад 100 рублів за долар на початку цього місяця.

Рубль все ще може падати далі, сказав Клюге.

“Останнє, чого вони [уряд] хочуть, це щоб росіяни втратили довіру до російської валюти, а потім, можливо, в якийсь момент почали обмінювати всі рублі на іноземну валюту, тому що тоді ви отримаєте порочне коло. І це дійсно може створити якусь валютну кризу в Росії”, – сказав він.

Слабший рубль означає зростання цін, заявив Центробанк Росії 15 серпня, підвищивши основну процентну ставку на 3,5%  пункти до 12% на поспішно запланованому екстреному засіданні. Політики заявили, що рішення — прийняте наступного дня після того, як рубль досяг 17-місячного мінімуму стосовно долара — було “спрямоване на обмеження ризиків цінової стабільності”.

Річна інфляція споживчих цін досягла 4,3% у липні, перевищивши ціль центрального банку в 4%.

Можливо, знадобляться додаткові підвищення ставок або навіть відновлення контролю, спрямованого на те, щоб долари залишалися в Росії, навіть якщо вони, швидше за все, сповільнять економічне зростання.

З іншого боку, зростання військових витрат сприяє збільшенню промислового виробництва Росії, а разом з ним і ВВП. Минулого місяця Міжнародний валютний фонд підвищив свій прогноз щодо зростання ВВП країни цього року до 1,5% з 0,7%, прогнозованих у квітні, зазначивши, що “велике фіскальне стимулювання” сприяло економічній силі Росії.

Однак “це не те зростання, якому ми повинні радіти”, — сказала Олександра Сусліна, незалежна економістка, яка покинула Росію незабаром після вторгнення.

“Якщо ви виробляєте танк, це, звичайно, робить великий внесок у формальне зростання ВВП. Але цим танком поля не зорати… Він не допоможе вам навчити людей чи підлікувати їх. Це не є стимулом для довгострокового розвитку”, — сказала вона CNN.

Економісти визнають, що російська економіка поки що працює краще, ніж очікувалося. Сусліна стверджує, що традиційна стійкість російського народу слугувала “додатковим ресурсом”.

“Радянська спадщина навчила людей жити буквально в бідності, ні на що не розраховувати. І вони готові довго залишатися в такому режимі виживання”, – сказала вона.

Олександра Прокопенко, позаштатна науковиця Євразійського центру Carnegie Russia у Берліні, додала, що російські політики та бізнес також вправно справляються з кризами.

Але навантаження на економіку посилюються.

Хоча ціни на нафту зросли з кінця червня, вони все ще значно нижчі за минулорічні піки, що допомогло Росії витримати вплив санкцій. Згідно з оцінками Міжнародного енергетичного агентства, його доходи від експорту нафти в липні були на 4,1 мільярда доларів менше, ніж рік тому .

“Росія перебуває в такому становищі, коли вона просто не може жити зі значно нижчою ціною на нафту. Макроекономічна стабільність залежить від того, чи ціни на нафту залишаться на нинішньому рівні»” – сказав Піч з Capital Economics.

Прокопенко сказала, що Росія, можливо, зможе фінансувати війну ще рік або близько того, але якщо вона затягнеться, уряду доведеться зробити “важкий вибір”.

“Компроміс полягатиме в тому, що їм потрібно буде підвищити податки або скоротити витрати на інфраструктуру, таку як будівництво доріг і утримання мостів, тому що військові витрати вимагатимуть все більших надходжень [з бюджету]”, — сказала вона CNN.

Піч погоджується, кажучи, що в найближчому майбутньому Росії потрібно буде покрити свій бюджетний дефіцит і може підвищити податки на найбільш прибуткові сектори економіки, такі як банки та енергетичні компанії.

“Найбільші російські фірми все більше підкорятимуться владі. Ціна більшої участі держави, ізоляції від Заходу та постійної відданості військовим цілям призведе до послаблення перспектив зростання та рівня життя Росії”, – написав він у записці минулого місяця.

  • 14 серпня російська грошова одиниця впала нижче 100 рублів за американський долар, а це означає, що він коштував менше одного цента – найдешевше з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Валюта є однією з найгірших у світі цього року, поступаючись лише вічно проблемним аналогам: аргентинському песо, венесуельському болівару та турецькій лірі.
  • Рубль ослаб на 23% стосовно долара цього року, відтак перемістившись у трійку найгірших ринків, що розвиваються, разом з турецькою лірою та аргентинським песо.

Генерал-лейтенант Олександр Павлюк, командувач Сухопутних військ Збройних Сил України, повідомив, що за тиждень з 18 по 24 липня підрозділи РЕБ зірвали майже 8 тисяч завдань ворога із застосування розвідувальних БпЛА та FPV-дронів.

Станом на 22:00 в п’ятницю, 26 липня, від початку доби по всій лінії фронту кількість бойових зіткнень збільшилась до 107.

Румунія заявила, що виявила на своїй території фрагменти російських безпілотників, проте в НАТО стверджують, що не бачать ознак навмисного нападу на територію Альянсу.

Лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко привіз українським захисникам на Харківщину нову партію техніки, зокрема дрони, системи радіоелектронної боротьби, командно-штабні машини та техніку для будівництва фортифікацій.

Протягом дня, 26 липня, армія РФ здійснила 16 обстрілів прикордонних територій та населених пунктів Сумської області. Загалом зафіксовано 69 вибухів.