Україна та Норвегія спільно вироблятимуть українські дрони
Джерело: Денис Шмигаль/Telegram
Україна та Норвегія підписали документ про запуск спільного виробництва дронів. У 2026 році партнери планують розгорнути пілотну лінію та почати нарощувати потужності.
Відповідний документ підписали глава Міноборони Денис Шмигаль та міністр оборони Норвегії Торе Сандвік.
Наступний етап – швидко розгорнути пілотну виробничу лінію у 2026 році та паралельно працювати над подальшим збільшенням потужностей.
Україна поділиться з Норвегією своїм досвідом та інноваціями. Своєю чергою, ми отримаємо сильний виробничий майданчик, який забезпечить наших воїнів сучасними дронами, а також науково-дослідну і конструкторську співпрацю з провідними норвезькими установами, – зазначив Шмигаль.
Міністр висловив вдячність Норвегії за підтримку.
Раніше Україна та Норвегія підписали Меморандум про співпрацю у галузі оборонних інновацій та запустили спільну програму Brave-Norway із бюджетом у 20 мільйонів євро.
Додамо, на засіданні 4 квітня уряд Норвегії затвердив збільшення допомоги Україні у 2025 році до 85 мільярдів крон ($7,8 млрд).
Уряд Норвегії схвалив новий пакет підтримки для України на суму 50 мільярдів норвезьких крон, що доповнює раніше виділені 35 мільярдів. У результаті загальний обсяг допомоги Україні у 2025 році сягнув 85 мільярдів норвезьких крон.
Також Норвегія скерувала 86 млн євро внеску на підтримку України через Європейський фонд миру. Кошти спрямують на закупівлю артилерійських боєприпасів у межах ініціативи Верховної представниці ЄС Каї Каллас.
- Раніше повідомлялось, що Норвегія збільшить фінансову підтримку Україні більш ніж удвічі, а також наростить власні витрати на оборону, заявив прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре, зазначивши, що країна перебуває у найсерйознішій безпековій ситуації за минулі 80 років.
- 12 лютого міністр оборони Норвегії Торе О. Сандвік оголосив про приєднання країни до “коаліції дронів” на підтримку України.
- Міністр оборони Норвегії Торе Сандвік повідомив, що його країна завершить постачання винищувачів F-16 Україні до кінця 2025 року.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.