Рада прийняла держбюджет на 2026 рік

Верховна Рада ухвалила проєкт державного бюджету України на 2026 рік. Його підтримали 257 народних обранців.

Зокрема:

“Слуга народу” – 193,
“Платформа за життя та мир” – 16,
“Відновлення України” – 11,
“За майбутнє” – 11,
“Довіра” – 16,
“Голос” – 1.

Від “Європейської Солідарності” та “Батьківщини” ніхто не підтримав законопроєкт.

Як пояснила співголова фракції “ЄС” Ірина Геращенко, ухвалений документ зберігає всі ключові корупційні та лобістські статті. Водночас, за словами Геращенко, цей бюджет не підвищує зарплати військовим, не прибирає сліди “Міндічгейту” з міністерств, не забезпечує армію, не відповідає вимогам ЄС щодо антикорупційних стандартів, а також зберігає непрозорі ручні фонди для політичного піару.

Перед голосуванням міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що Україні потрібно понад 45 млрд доларів США на бюджет від партнерів. Разом з тим, посадовець відстоює пропозицію виділити 4 млрд грн на “стратегічні комунікації”.

Народний депутат Ярослав Железняк вказував, що доповідь міністра майже ніхто не слухав, тож, як переконаний Железняк, “на цей абсолютно популістський та жахливий бюджет голоси вже зібрали”.

Уряд підготував проєкт держбюджету-2026 до другого читання у Верховній Раді, в якому, як зазначила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, пріоритетними є безпека, оборона та соціальна стійкість.
Верховна Рада ухвалила зміни до Державного бюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення видатків на оборону на 324,7 млрд грн.

22 вересня країни ЄС домовилися виключити російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана зі списку санкцій. Водночас обмеження щодо близько 3000 інших фізичних та юридичних осіб продовжать ще на три роки.

Російська платіжна мережа A7, створена державним “Пробизнесбанком” і молдавським олігархом Іланом Шором, з кінця 2024 року по серпень 2025-го провела через міжнародну банківську систему понад $6,9 млрд. Частина платежів стосувалася закупівель для російського військово-промислового комплексу та спецслужб.

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном. Однією з головних тем стали російські удари по українській енергетичній інфраструктурі та підготовка країни до зими. Також сторони підписали контракт на постачання радарів та зенітних ракет.

Росія посилила удари по економічній інфраструктурі України, атакуючи склади, логістичні центри, залізницю та промислові підприємства. Найсерйозніших втрат зазнала металургія: три основні металургійні заводи країни, на які припадало близько 90% українського виробництва сталі, після ракетних ударів зупинили роботу.

Індійські нафтопереробники, котрі нині розглядають постачання на листопад, можуть скоротити закупівлі російської нафти після того, як минулого тижня Дональд Трамп підписав масштабний закон про санкції, що підвищує загрозу нових мит.