Активісти виступили проти планів Трампа продати будівлю з розписами епохи Нового курсу
Джерело: Hyperallergic
Група митців, фахівців із охорони культурної спадщини та громадських активістів виступила проти продажу федеральної будівлі імені Вілбура Дж. Коена у Вашингтоні, а також розміщених у ній мистецьких творів. Йдеться, зокрема, про кілька настінних розписів періоду “Нового курсу”, присвячених ролі системи соціального забезпечення в США.
Алекс Лоусон, виконавчий директор громадської організації Social Security Works, разом із місцевим художником-муралістом, відомим під псевдонімом Absurdly Well, став співавтором петиції із закликом зберегти будівлю та її інтер’єри. Документ вимагає від адміністрації Трампа відмовитися від планів продажу федеральної будівлі імені Вілбура Дж. Коена, яку автори петиції називають “Сикстинською капелою мистецтва Нового курсу”.
Лоусон різко розкритикував ідею продажу будівлі.
“Знищення мистецтва, культури та історії – це типовий інструмент авторитаризму. Саме так створюється враження, що немає нічого кращого за жорстокість, яку вони пропонують. Ми не змогли зупинити знищення Східного крила Білого дому, але я обіцяю, що ми зупинимо руйнування будівлі імені Вілбура Коена”, – сказав він.
Ще рік тому, за словами активістів, було складно уявити, що будь-який президент США добровільно піде на знищення помітного символу національної спадщини. Однак нинішня ситуація, на їхню думку, є безпрецедентною. Після демонтажу Східного крила Білого дому для зведення нового бального залу, а також після розміщення імені Трампа на будівлі Кеннеді-центру, президент оголосив про намір продати чотири федеральні будівлі, виставивши їх на аукціон для приватних забудовників.
Однією з цих будівель є Федеральна будівля імені Вілбура Коена. У ній розміщуються штаб-квартира Адміністрації соціального забезпечення США та офіси державного міжнародного мовника США “Голос Америки”. Споруда, спроєктована архітектором Чарльзом Клаудером у стилі єгипетського відродження, має статус історичної пам’ятки у Вашингтоні з 1978 року, а майже 20 років тому була внесена до Національного реєстру історичних місць.
Охоронний статус мають і внутрішні простори будівлі, де розміщені роботи Бена Шана, Філіпа Гастона, Сеймура Фогеля, а також Етель і Дженни Магафан. На думку фахівців, ці інтер’єри є не менш, а подекуди й більш цінними, ніж сама архітектура споруди.
Найвідомішим твором у будівлі є фреска Бена Шана “Сенс соціального забезпечення” (1942), виконана в техніці фреско-секко. Вона зображує, як державна фінансова підтримка допомогла американським родинам подолати бідність часів Великої депресії. Інші настінні розписи Сеймура Фогеля – “Безпека народу” та “Багатство нації” (обидві 1942 року) – показують американців, які виховують дітей і працюють у наукових лабораторіях та на виробництвах, формуючи суспільство ХХ століття.
Художник Absurdly Well заявив, що адміністрація Трампа намагається стерти історичну пам’ять країни паралельно з демонтажем соціальних програм, на які американці покладалися поколіннями.
- Стівен Шварц офіційно відмовився від участі в заходах Центру Кеннеді після рішення ради директорів додати до назви закладу ім’я Дональда Трампа. Митець заявив, що колись аполітичний дім мистецтв тепер став майданчиком для ідеологічних маніпуляцій.
Росія після масової висилки своїх шпигунів із країн Заходу перекинула частину агентів до Японії, де, за даними The New York Times, створила схему отримання технологій для використання у повномасштабній війні проти України.
Китай закликав окремі великі нафтопереробні заводи зберігати високі темпи виробництва пального на тлі загострення ситуації довкола Ірану та ризиків для постачань нафти через Перську затоку.
Європейський Союз звинуватили у зволіканні з виконанням міжнародного права напередодні обговорення можливої заборони торгівлі з незаконними ізраїльськими поселеннями. Міністри закордонних справ ЄС розглянуть це питання на зустрічі в Брюсселі.
Польща передала Україні 5 ракет PAC-3 MSE, які використовують у системах протиповітряної оборони Patriot. У Варшаві заявляють, що це рішення ухвалили на прохання НАТО та після консультацій із країнами-користувачами системи.
У 83-ю річницю Волинської трагедії міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив про необхідність для кожного народу розрахуватися зі своєю історією. За його словами, це має відбуватися в дусі християнського іспиту сумління.