Європа компенсувала зупинку американської допомоги Україні. Головний донор – ФРН

Джерело: Welt

Нове дослідження Кільського інституту світової економіки (IfW Kiel) засвідчило, що хоча підтримка України з боку Сполучених Штатів у 2025 році скоротилася на 99%, загальний обсяг допомоги країні залишився приблизно на рівні минулих років, оскільки Європа різко збільшила свій внесок.

Загалом у 2025 році європейці надали Україні близько 29 мільярдів євро військової допомоги — значно більше, ніж раніше. У 2022–2024 роках обсяг європейської військової допомоги становив приблизно 17–18 мільярдів євро на рік. Це означає зростання на 67%.

Фінансова та гуманітарна підтримка також значно зросла — на 59% порівняно зі середнім показником 2022–2024 років. Більшу частину Україна у 2025 році отримала через інституції ЄС — близько 35,1 мільярда євро, що становить 89% усієї європейської фінансової та гуманітарної допомоги (усього близько 39 мільярдів).

Як з’ясувалося, Німеччина відіграла ключову роль в озброєнні Києва. Bild пише, що у 2025 році країна надала 9 мільярдів євро військової допомоги — більше, ніж будь-який інший союзник. Крім того, Німеччина виділила близько 600 мільйонів євро на закупівлю американського озброєння у межах проєкту НАТО PURL.

Після Німеччини розташувалися:

Велика Британія — 5,4 млрд євро

Швеція — 3,7 млрд євро

Норвегія — 3,6 млрд євро

Данія — 2,6 млрд євро

Зазначається, що у галузі військової допомоги збільшується розрив між Північною та Південною Європою. У 2025 році Північна Європа забезпечила близько 33% європейської військової допомоги, хоча на регіон припадає лише 8% ВВП 31 країни-донору. Південна Європа, навпаки, внесла лише 3% військової допомоги, хоча там виробляється 19% європейського ВВП.

Кілька країн роблять все більший внесок, — зазначив керівник дослідницького проекту Кільського інституту Крістоф Требеш,. Натомість лише 5% військової допомоги надходить з Південної та Східної Європи.

Додамо, Україна продовжує залишатися основною країною-отримувачем німецького експорту озброєння. На перший квартал року понад 70% схвалених урядом ФРН коштів отримає наша країна.

Нещодавно уряд Німеччини запустив ініціативу з пошуку додаткових засобів протиповітряної оборони, які можна передати Україні на тлі посилення російських обстрілів.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.