Портников: 73% голосів за Зеленського Путін сприйняв як готовність українців до капітуляції
Джерело: Віталій Портников/YouTube
Журналіст, публіцист та політичний оглядач Віталій Портников прокоментував зв’язок президентських виборів 2019 року з подальшими рішеннями Росії щодо України. За його словами, ключовим фактором була не конкретна особа президента, а те, як результати голосування інтерпретували в Кремлі.
Він наголосив, що не зводить питання до протиставлення Петра Порошенка і Володимира Зеленського.
“Питання не в тому, чи був би Порошенко стримуючим моментом для Путіна чи ні. Хоча я думаю, що він би був більшим стримуючим моментом, тому що він усвідомлював, що він з Путіним ні про що не може домовитись. У Зеленського не було такого усвідомлення досить довго”, – сказав Портников.
Він також нагадав позицію Зеленського щодо фінансування оборони: “Ми могли збільшити вдвічі армію, але у нас не було б грошей на дороги”.
На думку Портникова, проблема полягала не в персоналіях, а в тому, як Кремль сприйняв результати виборів.
“Путін розцінив голосування 73% виборців за Зеленського, як бажання українців капітулювати перед Росією”, – заявив він.
Він додав, що пізніше російські посадовці самі визнавали помилковість такого висновку: “Ми неправильно зрозуміли соціологію. Ми вважали, що 70% українців за нас, а виявилося, що проти”.
Після відмови України погодитися на російські умови під час переговорів у Парижі, за словами Портникова, у Кремлі зробили висновок, що українська влада нібито змінила позицію.
“Путін чітко вирішив, що Зеленський просто перелякався так званих націоналістів, зрадив Росію… І значить тепер Путін забезпечить українцям те, чого вони прагнуть за допомогою своєї армії”, – зазначив він.
Портников пояснив, що російське керівництво розраховувало на швидку операцію: “Вони прийшли до 73% капітулянтів, як вони вважали, провести їм парад”.
Він вважає, що результати виборів стали для Кремля хибним сигналом щодо рівня спротиву: “Якби за програму протистояння Путіну проголосувало 73% виборців, у Росії б усвідомлювали, що доведеться йти на велику багаторічну війну”.
У підсумку, за словами Портникова, Москва сприйняла Україну як слабку державу, яка прагне домовлятися і недостатньо інвестує в оборону. Це разом із іншими факторами, зокрема “Північним потоком”, вплинуло на рішення почати війну.
“Не Зеленський, а 73% українських виборців… стали для Путіна невірним маркуванням того, що він має робити”, – підсумував він, додавши, що багато людей голосували з різних мотивів – від віри в компроміс до симпатії до образу з серіалу.
- Журналіст і публіцист Віталій Портников прокоментував атаку Росії на Польщу, зазначивши, що вона може мати на меті вирішення відразу кількох завдань Кремля.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.