Відсутність Путіна на БРІКС свідчить про звуження його міжнародних горизонтів – аналіз CNN

Джерело: CNN

Колись російський президент Володимир Путін був особою, з якою рахувались: за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення Росії в Україну світові лідери по черзі курсували до Москви, аби закликати лідера Кремля відійти від краю прірви та скасувати будь-які плани стосовно нападу. Ці зусилля провалилися. Проте, людина, яка поклала початок катастрофічній війні, тепер розуміє, що його можливості подорожувати вкрай обмежені.

Безумовно, Путін має відкриті двері до Пекіна, а дружні до Кремля лідери в Центральній Азії та Ірані розгорнули вітальний килимок після вторгнення в Україну в лютому 2022 року. І, звісно, ​​у нього завжди буде Мінськ: білоруський лідер Олександр Лукашенко, який дав Росії стартовий майданчик для вторгнення.

Одначе, Путін буде відсутній на головному глобальному форумі цього тижня, саміті БРІКС у Йоганнесбурзі. Його неявка красномовно говорить про ізоляцію Росії – і про звуження горизонтів Путіна.

Очікується, що там будуть присутні лідери інших членів економічного блоку БРІКС – президент Південної Африки Сиріл Рамафоса, лідер Китаю Сі Цзіньпін, президент Бразилії Луїс Лула да Сілва та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді.

Тоді як Путіна замінить міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров.

Російський лідер є рішучим прихильником того, що він називає “багатополярним світовим порядком”, просуваючи такі структури, як БРІКС, на противагу інституціям під керівництвом США та Заходу, які різко засудили Росію за її війну проти України.

І хоча дії Росії викликали широкий осуд із боку Заходу, вона, як і раніше, веде кампанію за міжнародний вплив та підтримку, особливо на глобальному півдні.

Посилення такої підтримки на тлі війни проти України було ключовою метою нещодавнього російсько-африканського саміту в Санкт-Петербурзі. Однак, вкрай низька явка лідерів африканських країн розчарувала Кремль – лише менше половини глав держав, які відвідали конференцію 2019 року, з’явилися на захід минулого місяця.

Тож чому Путін не скористався ще однією можливістю просувати своє бачення? Для початку — ордер від Міжнародного кримінального суду на арешт російського президента.

У березні Міжнародний кримінальний суд видав ордер на Путіна за схему депортації українських дітей до Росії. Ордер МКС поставив Південну Африку в безвихідь: як учасник договору, що регулює Гаазький суд, ПАР зобов’язана арештовувати осіб, звинувачених МКС.

Кремль, звичайно, щетиниться від будь-яких натяків на те, що Путін ухиляється від саміту БРІКС через ордер МКС. Речник Кремля Дмитро Пєсков спростував заяви про те, що Росія розглядатиме арешт Путіна як “оголошення війни”.

А сам Путін 29 липня заявив журналістам, що не вважає свою присутність у БРІКС “важливішою” за його “присутність зараз у Росії”.

Втім, незалежно від мотивів, неявки Путіна на саміт — це погано для Москви. Водночас Росія намагається продовжити піар-кампанію, яка демонструє Росію як “непохитну антиколоніальну державу”, яка підтримує “справедливий і рівноправний світовий порядок”.

Лавров заявив, що США та їхні союзники “намагаються загальмувати природну еволюцію міжнародних відносин і формування багатополярної системи або навіть повернути цей процес назад”. І що вони не проти використовувати “незаконні” методи, включаючи застосування сили або односторонні санкції, інформаційну та психологічну війну, “щоб підігнати світ під свої потреби”.

Іронії тут досить багато, наголосили у CNN. Росія зрештою веде війну з Україною, яку Путін виправдовує в явно імперських термінах.

А кінець однополярного світу, з погляду Путіна, схоже, означає, що Росія може зайнятися своєю кривавою справою щодо окупації України, не скута міжнародними нормами, під фальшивим “прапором звільнення”.

17 березня досудова палата Міжнародного кримінального суду у Гаазі, юрисдикцію якого Москва не визнає, видала ордер на арешт російського лідера Володимира Путіна у зв’язку з депортацією українських дітей до Росії під час повномасштабної війни проти України. Ще один ордер на арешт видано стосовно уповноваженої з прав дитини при президентові Росії Марії Львової-Бєлової за тим самим звинуваченням.

У зв’язку з цим ПАР як підписант Міжнародного кримінального суду (МКС) зобов’язана заарештувати Путіна, якщо він візьме участь у переговорах між лідерами Бразилії, Росії, Індії та Китаю.

Раніше The Times повідомляло, що влада ПАР попросила російського президента Володимира Путіна не приїжджати на саміт БРІКС, а долучитися до зустрічі в онлайн-форматі.

Довідка. Лідери БРІКС – Бразилія, Росія, Індія, Китай і ПАР – мають зустрітися на саміті 22-24 серпня в Йоганнесбурзі. Блок, сформований у 2009 році, мав на меті завоювати більший вплив у світі з метою встановлення балансу домінування США та їх традиційних союзників у багатосторонніх фінансових установах, таких як Світовий банк та Міжнародний валютний фонд.

На полігоні під Ульмом українські військові проходять курси першої допомоги на полі бою. Для навчання закупили п’ять силіконових інтерактивних манекенів Simman 3G plus. Ціна однієї штуки – 100 000 євро, маса – 80 кг. 

Фотографи Влада та Костянтин Ліберови оприлюднили світлини українських військових, котрі лиш нещодавно повернулися з російського полону. Виснажені, у російському полоні армійці втрачають по 20, 30, а дехто навіть 40 кг. Українська сторона дотримується Женевської конвенції і закликає світову спільноту примусити РФ до виконання міжнародних обов’язків.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв закликав канцлера Німеччини Олафа Шольца, котрий нині перебуває з візитом у країні, відмовитися від ідеї про те, що Росія може зазнати поразки на полі бою, і підтримати мирний план Китаю щодо України.

У НЕК “Укренерго” поінформували, що 17 вересня заходи обмеження споживання не прогнозуються. У компанії закликали споживати електроенергію ощадливо протягом всієї доби.

15 вересня відбувся останній день щорічної міжнародної виставки сучасного мистецтва viennacontemporary. Подія об’єднала провідних художників,…