Глава МЕА застеріг ЄС від повернення до російського газу
Джерело: Reuters
6 березня виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Бірол заявив, що розраховувати на Росію щодо постачання газу було б економічно і політично неправильно, враховуючи надходження на світовий ринок нових обсягів ЗПГ.
Нинішня криза на Близькому Сході породила у деяких колах питання про те, чи варто повертатися до (співпраці з. – ред) Росією чи ні, — зазначив Бірол після зустрічі з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.
ЄС перебуває під тиском з боку промисловості та урядів, котрі потребують втручання для стримування високих цін на енергоносії. Фон дер Ляєн пообіцяла розробити варіанти, котрі лідери ЄС мають розглянути на саміті наприкінці цього місяця.
Однією з історичних помилок Європи була надмірна залежність її енергетики від однієї єдиної країни – Росії, – нагадав глава МЕА.
Варіанти, що розглядаються Єврокомісією, включають зниження податків і тарифів, які збільшують рахунки за енергію в багатьох країнах, або дозвіл урядам використовувати більше державної допомоги для підтримки енергоємних галузей, повідомили Reuters два посадовці ЄС.
Та разом з тим, посадовці спільно з аналітиками визнають, що швидкого рішення не існує, а думки урядів країн ЄС розділилися. Залежність Європи від імпорту нафти й газу робить континент особливо вразливим до коливань світових цін, які цього тижня різко зросли після загострення кризи навколо Ірану.
3 березня міністр енергетики Норвегії Тер’є Осланд заявив, що вплив військових атак США та Ізраїлю на Іран, а також запуск іранських безпілотників та ракет по сусідніх країнах можуть відновити дискусію в Європейському Союзі щодо заборони імпорту російського газу.
Раніше аналітики JPMorgan Chase & Co. попередили, якщо Ормузька протока залишатиметься заблокованою більш як 25 днів, найбільші країни Перської затоки вичерпають можливості для зберігання нафти й будуть змушені примусово зупинити видобуток.
Зауважимо, нові удари США та Ізраїлю по Ірану посилили напруженість на Близькому Сході та підвищили ставки для світових енергетичних ринків, оскільки рух танкерів через стратегічно важливу Ормузьку протоку демонструє ознаки порушень.
А тим часом, ціни на європейський природний газ відновили зростання цього тижня, оскільки ескалація конфлікту на Близькому Сході посилила невизначеність щодо перебоїв у потоках постачань.
- У неділю, 1 березня, на тлі розгортання масштабної військової операції США та Ізраїлю проти Ірану, альянс ОПЕК+ ухвалив рішення про збільшення видобутку нафти на 206 000 барелів на добу, починаючи з квітня. Проте експерти застерігають, що цей крок навряд чи заспокоїть ринки, оскільки ключова логістична артерія світу – Ормузька протока наразі повністю заблокована.
- 17 лютого, світові ціни на нафту продемонстрували стрімке падіння, досягнувши найнижчих показників за останні два тижні. Головним чинником зниження стала заява Ірану про прогрес у переговорах із США щодо ядерної програми.
- Уряд Росії розглядає значне погіршення прогнозу економічного зростання на тлі посилення санкцій за повномасштабну війну проти України вдарили по нафтогазових доходах Кремля.
Напередодні виборів у федеральних землях Німеччини – Баварії та Баден-Вюртемберг – російська мережа з поширення дезінформації “Матрьошка” розпочала кампанію, спрямовану на залякування мешканців країни. Ця мережа ботів поширює на платформі X фейкові відео, маскуючись під авторитетні німецькі ЗМІ.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора підрозділи Сил оборони України 5-го та у ніч на 6-е березня завдали серії уражень по військових об’єктах противника.
6 березня виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Бірол заявив, що розраховувати на Росію щодо постачання газу було б економічно і політично неправильно, враховуючи надходження на світовий ринок нових обсягів ЗПГ.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що Україна домоглася звільнення семи громадян, яких утримували в Будапешті. Вони вже перетнули державний кордон і перебувають на території України.
Сили оборони України 4–5 березня вдарили по низці ключових об’єктів російських військ. Зокрема уражено склади боєприпасів, об’єкти матеріально-технічного забезпечення, пункти управління та військову інфраструктуру ворога.