В Росії посилюють набір до армії

Джерело: росЗМІ

До Державної думи Росії внесли законопроєкт, котрий скасовує обов’язкове призупинення рішення призовної комісії про відправлення громадянина на військову службу, якщо він оскаржує це рішення в суді, на час розгляду позову. Раніше в армію призовник не йшов, поки суд розглядав справу. Тепер цю норму пропонують прибрати.

Серед авторів ініціативи — голова комітету з оборони Андрій Картаполов та заступник голови комітету з державного будівництва і законодавства Дмитро Вяткін (партія “Единая Россия”).

Як зазначається, поправки пропонується внести до пункту 4 статті 29 федерального закону “Про військовий обов’язок і військову службу”. У ньому зазначено, що громадянин може оскаржити рішення призовної комісії в суді, а це рішення “призупиняється до набрання законної сили рішенням суду”. Автори ініціативи пропонують замінити ці слова формулюванням “може бути призупинене судом у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства Російської Федерації”.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що згідно зі статтею 223 Кодексу адміністративного судочинства РФ суд “має право призупинити дію оскаржуваного рішення у частині, що стосується адміністративного позивача, або призупинити вчинення щодо адміністративного позивача оскаржуваної дії”.

Тоді як призупинення оскаржуваного рішення є правом суду, а не обов’язком, — наголошується в пояснювальній записці.

У квітні 2025 року глава Росії Володимир Путін підписав закон, згідно з яким рішення про призов на строкову військову службу виконується протягом року. Мова про ситуацію, коли рішення про призов було ухвалене, але під час призовного періоду військовозобов’язаного не відправили до місця проходження служби. У листопаді того ж року Путін підписав закон про цілорічний призов до армії. Водночас відправлення призовників до місць проходження служби здійснюватиметься двічі на рік — з 1 квітня до 15 липня та з 1 жовтня до 31 грудня. Цей закон набрав чинності 1 січня.

Раніше повідомляли, що населені пункти у чотирьох тимчасово окупованих регіонах України вперше були включені до осіннього призову у Росії.

Також Путін підписав указ про проведення масштабного весняного призову на строкову військову службу. Згідно з документом, у період із квітня по червень до армії РФ планують відправити 160 тисяч новобранців.

Ця кампанія стане найбільшою з 2011 року, коли на строкову службу забрали 203 тисячі осіб. Надалі чисельність призову поступово зменшувалась, і з 2012 року не перевищувала 155,5 тисяч.

Як змінювалася кількість призовників у Росії:

2021 рік: весною призвали 134 650 осіб, восени – 127 500

2022 рік (перший рік повномасштабної війни): весною – 134 500, восени – 120 000

2023 рік: весною – 147 000, восени – 130 000

2024 рік: весняний призов збільшили до 150 000, а тепер – до 160 000

Строкову військову службу в Росії повинні проходити чоловіки віком від 18 до 30 років.

Раніше стало відомо, що офіційні особи РФ виправдовують рішення Кремля не оголошувати мобілізацію в країні, навіть попри те, що шукати добровольців для участі у війні стало важче.

Аналітики ISW зауважили, що кілька російських депутатів напередодні виступили проти примусового призову у Росії. Зокрема очільник комітету держдуми РФ з оборони Андрій Карталов наголосив, що мобілізація в Росії непотрібна, оскільки їхні війська і так мають “перевагу” на фронті.

Разом з тим, екскомандувач армією США в Європі Бен Годжес висловився стосовно нової хвилі мобілізації в Росії. Генерал припустив, що російській владі доведеться залучати до армії молодь з великих міст, що, своєю чергою, створюватиме проблеми для путінського режиму.

Сумарні втрати російських та українських військ у повномасштабній війні наближаються до позначки у 2 млн осіб. Мовиться про загиблих, поранених та зниклих безвісти.

В Росії запропонували не зупиняти військовий призов під час судового оскарження