Залужний про Херсонську операцію: Це була остання велика битва старої війни
Джерело: Валерій Залужний у колонці для “Української правди”
11 листопада виповниться 4 роки від дня звільнення міста Херсон від російських окупантів. З цієї нагоди колишній Головнокомандувач ЗСУ, а нині посол у Великій Британії Валерій Залужний пригадав події Херсонської наступальної операції та дав їм свою оцінку.
Динаміка контрнаступу на Херсонщині
Залужний вказує, що тоді у росіян склалася ситуація, за якої їм бракувало сил, щоб іти далі – на Кривий Ріг, Первомайськ, Миколаїв та Одесу. Керівництво армії РФ прийняло рішення закріпити успіх та чекати резервів для продовження наступу.
Для України відкрилося вікно можливостей, однак постачання озброєння від партнерів затримувалось. Водночас, за словами Залужного, саме ці затримки й дозволили використати час на свою користь і провести 5 вересня неочікувану для партнерів Харківську наступальну операцію. Однак ворог не став посилювати Харківський напрямок, війська на Херсонщині й далі стояли.
Воєнна наука вимагала шукати паритет – ним стала західна зброя, зокрема HIMARS та M–270. Вони дозволили завдавати окремих ударів по чутливих лініях комунікацій і командних пунктах, особливо системі матеріально-технічного забезпечення збройних сил РФ.
Вже на початку вересня фронт зрушив з місця. Формально це почалось зі спроби наступу росіян на захід від Херсона.
“У когось мали здати нерви. Після цього шляху назад вже не було. Це була їхня спроба проламати нас раніше, ніж це почнемо робити ми“, – вказує Залужний.
Важкі втрати, складна місцевість і низькі темпи просування й бажання утримати стратегічну ініціативу спонукали Україну повністю змінити тактику ведення наступу в жовтні в порівнянні з вереснем 2022 року.
ЗСУ перейшли до блокування противника в районах його зосередження і завдавали по них ударів, періодично атакували виявлені слабкі ділянки оборони за підтримки бронетехніки.
Згодом стало зрозуміло, що ворог вже прийняв рішення рятуватися. Вже в другій половині жовтня війська ОСУВ “Херсон” прорвали російську оборону. 11 листопада 2022 року українські війська увійшли до Херсону.
“Проте це був ще не кінець війни. Це був початок кінця тієї війни, в якій ми і, головне, наші партнери могли воювати. Ми були не самі й теоретично могли на щось розраховувати. Але вже наступного літа ця війна закінчиться черговою трагедією – почнеться війна на виснаження, в якій ми залишимося на самоті. Війна, яка знайома лише нам і нашим ворогам. (…) Саме Херсонська операція була останньою битвою тієї класичної й чесної війни. Чесної, бо її результат ще вирішувався на полі бою, а не під завалами пологового будинку”, – пише колишній Головнокомандувач ЗСУ.
Що показала Херсонська операція?
Залужний вказує, що операція стала черговим доказом того, наскільки матеріальна основа війни є важливою і визначальною у формуванні доктрин і стратегій.
Будь-який задум ЗСУ та оперативні спроможності залежали від постачань озброєння від партнерів.
“Основне завдання переведеної на воєнний стан економіки полягає у її здатності забезпечити потреби операцій, а не планувати операції під наявні або віртуальні можливості. Розрахунок виробництва і в дронових війнах має бути додатком до оперативного плану, а не навпаки“, – переконаний ексголовком.
Херсонська операція показала ще один надважливий аспект: реальний темп і успіх подальших операцій залежав також від підготовки резервів.
Операція зі звільнення Херсонщини у 21 столітті внесла звої зміни також в оперативне мистецтво підготовки і ведення операцій. Так, розвинувся один з варіантів виходу з так званого “глухого кута” – блокування через вогневий контроль шляхів логістики і евакуації.
“Головна ідея полягала в тому, щоб створити для противника такі умови, коли утримання певних територій стає непосильною задачею через постійні удари та відсутність стабільного логістичного забезпечення”.
Війна на виснаження
Валерій Залужний вважає, що саме Херсонська операція стала основою нової стратегії війни – стратегії виснаження.
Тоді противник вперше став системно застосовував ракети оперативно-тактичного призначення не по військових, а цивільних об’єктах. Вперше, саме тоді у вересні, систематичних ракетних ударів по місту зазнали Миколаїв, Вознесенськ, Кривий Ріг, Дніпро, Запоріжжя, Южноукраїнськ, Одеса, Первомайськ. Також саме у вересні 2022 року ворог розпочав активно застосовувати БпЛА іранського виробництва “Shahed–136” по цивільних об’єктах.
Минули роки, а війна в Україні все триває. Залужний наголошує, що сьогодні це боротьба за новий світовий порядок.
“[Війна] закінчиться лише тоді, коли новий поділ світу на сфери впливу завершиться. Такий поділ і глобальне рішення історично з’являється після глобальних воєн. Чи вистачить розуму в сильних світу цього прийти до цього глобального рішення без глобальної війни, невідомо”, – вважає він.
- Колишній Головнокомандувач ЗСУ, а нині посол у Великій Британії Валерій Залужний закликав міжнародних партнерів посилити протиповітряну оборону України після російського удару по Дніпру. Він наголосив, що Україні потрібні ракети та ресурси для власних засобів ППО.
- Російсько-українська війна є першим великим збройним конфліктом у Європі з часів Другої світової війни і вже увійшла в історію. Залужний закликає уряди та альянси об’єднуватися навколо технологічних рішень заради захисту власного майбутнього.
- Валерій Залужний вважає, що одним із головних уроків 35 років незалежності України стала необхідність покладатися насамперед на власну обороноздатність, економічну стійкість і технологічний розвиток.
11 листопада виповниться 4 роки від дня звільнення міста Херсон від російських окупантів. З цієї нагоди колишній Головнокомандувач ЗСУ, а нині посол у Великій Британії Валерій Залужний пригадав події Херсонської наступальної операції та дав їм свою оцінку.
Вищий антикорупційний суд визнав винним колишнього в.о. керівника ДП “Морський торговельний порт “Чорноморськ” Ігоря Шевченка у проханні та одержані хабаря у 250 тисяч доларів.
Верховна Рада ухвалила закон про вдосконалення розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та ідентифікації невпізнаних тіл під час воєнного стану.
США та Китай не можуть узгодити формат можливої тристоронньої зустрічі президентів США Дональда Трампа, КНР Сі Цзіньпіна та глави Росії Володимира Путіна на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, який відбудеться 18-19 листопада в китайському Шеньчжені, повідомили обізнані джерела.
У ніч проти 10 листопада Сили оборони України завдали удару по 123-му авіаремонтному заводу в місті Стара Русса Новгородської області Росії.