Україна може збільшити посіви ріпаку, якщо конфлікт в Ірані затягнеться
Джерело: Reuters
Україна може збільшити посіви ріпаку на третину до 1,5 мільйона гектарів, якщо конфлікт в Ірані затягнеться, заявив у четвер заступник міністра економіки Тарас Висоцький, оскільки стрімке зростання світових цін на пальне підвищує попит на біодизель.
Ціни на пальне різко зросли після того, як американо-ізраїльські удари по Ірану 28 лютого розпочали конфлікт на Близькому Сході, що викликає занепокоєння стосовно подальшого зростання, якщо війна продовжиться.
Україна є великим європейським виробником та експортером ріпаку, який країни ЄС закуповують переважно для виробництва кулінарної олії та біодизелю.
Якщо ситуація затягнеться, то так, фермери розширять свої посівні площі ріпаку і восени можуть досягти 1,5 мільйона гектарів, а це на 400 тисяч гектарів більше, ніж сьогодні, – зазначив Висоцький. – Просто складно настільки збільшити площу оброблюваних земель за один рік, – додав він.
Посадовець зауважив, що у фермерів ще є час вирішити, які культури замінити ріпаком. Україна є провідним європейським виробником кукурудзи, пшениці, соняшнику та ячменю та вирощує понад 20 мільйонів гектарів зернових та олійних культур.
Додаткові 400 000 гектарів можуть дати щонайменше 1 мільйон тонн ріпаку. В Україні вирощують озимий ріпак, який висівають восени та збирають у середині літа наступного року.
Сільськогосподарська консалтингова компанія APK-Inform повідомила, що Україна, ймовірно, отримає 3,8 мільйона тонн ріпаку у 2026 році, порівняно з 3,3 мільйона тонн у 2025 році, тоді як експорт, як очікується, досягне 2,7 мільйона тонн у сезоні з липня по червень 2026/27 року.
Раніше Організація Об’єднаних Націй попередила, що ще 45 мільйонів людей можуть постати перед гострим голодом, якщо конфлікт в Ірані не вщухне до середини року.
Конфлікт довкола Ірану може різко погіршити продовольчу ситуацію у світі та збільшити кількість осіб, які страждають від голоду, до рекордних показників. Всесвітня продовольча програма ООН (WFP) вважає, що якщо ескалація не припиниться до середини року, загальна кількість осіб, які потерпають від нестабільних постачань їжі, може сягнути 363 млн.
Одним із ключових факторів ризику в ООН називають порушення судноплавства через Ормузьку протоку, а також зростання загроз для перевезень у Червоному морі. Війна з Іраном призводить до підвищення цін на пальне та добрива, що посилює тиск на продовольчі ринки далеко за межами Близького Сходу.
Якщо конфлікт триватиме, він спричинить шокові хвилі по всьому світу, і найбільше постраждають родини, які вже не можуть дозволити собі їжу, — заявив заступник виконавчого директора WFP Карл Скау.
Порушення логістики в Перській затоці вже позначаються на найбільш вразливих країнах, зокрема Судані та Сомалі, де ціни на базові товари стрімко зростають. Найбільше ризикують країни Африки, які переважно залежать від імпорту продовольства та пального. За прогнозами WFP, кількість людей, які відчувають нестачу їжі в цих регіонах, може зрости на 20%.
Зауважимо, за даними медіа, Пентагон і Рада національної безпеки США під час планування військової операції значно недооцінили готовність Ірану закрити Ормузьку протоку.
Різке зростання цін на нафту, пов’язане з конфліктом в Ірані, може скоротити світове економічне зростання приблизно на 0,3% і водночас підвищити інфляцію протягом наступного року, вважають аналітики Goldman Sachs.
- 11 лютого Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерршш привітав Іран із річницею Ісламської революції, котра відбулася у 1979 році і ознаменувала прихід ісламського режиму до влади в Тегерані.
- Нафта Brent здорожчала до понад $104 за барель після падіння майже на 3% у понеділок, тоді як West Texas Intermediate коливається близько $97. Операції на газовому родовищі Shah в ОАЕ були призупинені, а також іракське нафтове родовище піддалося атакам дронів і ракет. Завантаження нафти з порту Фуджейра в ОАЕ знову зупинені.
- Поки війна в Ірані провокує стрімке зростання цін на нафту, один ринок демонструє несподівану стійкість. Мова про Китай — найбільшого у світі імпортера сирої нафти.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.
Україна та Канада підписали декларацію про 100-річне партнерство, яка передбачає перехід двосторонніх відносин до рівня всеосяжного стратегічного партнерства. Документ охоплює оборону, енергетику, торгівлю, відбудову та технології.