Різке зростання цін на нафту, пов’язане з конфліктом в Ірані, може скоротити світове економічне зростання приблизно на 0,3% і водночас підвищити інфляцію протягом наступного року, вважають аналітики Goldman Sachs.
У банку оцінюють, що подорожчання енергоносіїв підвищить глобальну світову інфляцію приблизно на 0,5–0,6 відсоткового пункта, тоді як базова інфляція зросте приблизно на 0,1–0,2 відсоткового пункта. Прогноз ґрунтується на оновлених оцінках щодо нафти й газу після перебоїв із постачанням, пов’язаних із конфліктом і закриттям Ормузької протоки.
Водночас аналітики зауважили, що економічний шок від конфлікту зосереджений переважно на енергетичних ринках, а не на ширших ланцюжках постачань, що знижує ризик масштабних збоїв, схожих до тих, що спостерігалися під час пандемії.
Ціни на енергоносії різко зросли, оскільки рух танкерів через Ормузьку протоку — ключовий маршрут для світових постачань нафти — був порушений під час війни. Очікується, що стрибок цін на нафту й газ чинитиме тиск на економічну активність і посилить інфляційний тиск на споживчі ціни у світі.
Попри енергетичний шок, у Goldman Sachs зазначили, що більшість великих економік мають обмежену торговельну залежність від неенергетичних товарів із Близького Сходу. Неенергетичний експорт із країн Перської затоки становить приблизно 1% світової торгівлі, а це означає, що ширші збої в ланцюжках постачання, ймовірно, залишаться обмеженими.
Банк також зазначив, що нинішня ситуація відрізняється від сплеску інфляції 2021-2022 років, коли одночасно було порушено численні ланцюжки постачань. У нинішньому конфлікті очікується, що інфляційний вплив залишиться переважно обмеженим енергетичними секторами.
Водночас у Goldman Sachs попередили, що ризики можуть зрости, якщо конфлікт загостриться або Ормузька протока залишатиметься закритою протягом тривалого періоду. Тривалі перебої з постачанням енергоносіїв можуть підштовхнути ціни на нафту ще вище й посилити негативний вплив на світове економічне зростання, одночасно підтримуючи високий рівень інфляції.
Зауважимо, за даними медіа, Пентагон і Рада національної безпеки США під час планування військової операції значно недооцінили готовність Ірану закрити Ормузьку протоку.