ЄСПЛ підтримав блокування інтернет-ресурсів РФ в Україні

Джерело: Мін’юст

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) відхилив чотири скарги у справі Boyarov and Others v. Ukraine щодо блокування в Україні російських інтернет-платформ.

Йдеться про санкції, запроваджені рішенням РНБО та введені в дію указом президента у травні 2017 року. Вони передбачали обмеження доступу до сервісів “ВКонтакте”, “Однокласники”, Mail.ru та “Яндекс” на території України.

До суду звернулися четверо заявників – користувачі цих платформ. Вони вважали, що блокування порушило їхні права на свободу вираження поглядів і повагу до приватного життя. Суд дійшов висновку, що заявники не довели безпосереднього і суттєвого порушення своїх прав.

Обмеження щодо цих інтернет-компаній з РФ передбачали припинення надання телекомунікаційних послуг відповідним фірмам та обмеження доступу до їхніх ресурсів з території України. За матеріалами справи відомо, “ВКонтакте”, “Однокласники”, “Яндекс” і Mail.ru використовувалися як інструменти інформаційного впливу та збору даних під час війни РФ проти України.

Зокрема, на платформах “ВКонтакте” та “Однокласники” зафіксували понад 870 антиукраїнських спільнот із загальною аудиторією близько 9,5 мільйона користувачів. Там поширювалися матеріали пропагандистського характеру, а також публікувалася інформація про розташування підрозділів ЗСУ. Адміністрації сервісів систематично ігнорувала запити української влади на видалення незаконного контенту.

Суд окремо звернув увагу на контекст збройного конфлікту, який триває з 2014 року, і визнав його важливим для оцінки дій держави.

У рішенні суду вказано, “ВКонтакте”, “Однокласники” контролюють структури, пов’язані з російськими держкомпаніями. Це, на думку ЄСПЛ, є важливим елементом для оцінки ризиків інформаційної безпеки. Суд також оцінив аргумент заявників про раптове запровадження обмежень.

Водночас ЄСПЛ визнав, що санкції проти платформ були запроваджені без перехідного періоду. Втім, зазначається, що рішення влади України ухвалювалось в умовах, де “швидкість реагування держави може бути необхідною для захисту безпеки”.

Окрім того, суд зазначив, що обмеження були спрямовані не проти користувачів, а проти конкретних юридичних осіб – власників платформ, та звернув увагу, що користувачі зберігали можливість використовувати інші цифрові сервіси для спілкування та поширення інформації (Facebook, Gmail та інші).

Окремо зазначено, що доступ до заблокованих ресурсів технічно залишався можливим через використання VPN-сервісів, а один із заявників у справі продовжував користуватися платформами саме в такий спосіб.

“Суд сформулював важливу принципову позицію: всюдисущість соціальних мереж та їхня глибока вкоріненість у сучасне життя не означають, що втрата доступу до деяких із них автоматично надає людині статус жертви порушення свободи вираження. Заявник має довести конкретний, суттєвий і задокументований вплив на свою здатність отримувати або поширювати інформацію”, – зазначила уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.

Так, рішення ЄСПЛ підтверджує право держави застосовувати обмежувальні заходи щодо цифрових платформ, якщо вони пов’язані із загрозами національній безпеці. Водночас суд підкреслив, що пропорційність таких заходів оцінюється з урахуванням “конкретного контексту”.

Служба безпеки України затримала в Івано-Франківській області “фаната” російського президента Володимира Путіна, який адміністрував прокремлівську групу у забороненій в Україні соцмережі “Вконтакте”.

ЄСПЛ відхилив скарги щодо блокування «ВКонтакте» та «Однокласники» в Україні