«Предмет, замотаний в ганчірку»: у Херсоні попередили про нову міну
Джерело: Ярослав Шанько/Telegram
У Херсоні попередили цивільних про міну нового типу, котра зовні схожа на згорток тканини. Міна має електронне керування та застосовується росіянам як для ураження людей, так і техніки.
У Херсоні виявлено нову міну. На вигляд — предмет, замотаний в ганчірку. Спеціалісти вивчають її характеристики. Вже відомо, що ця міна має електронне керування та комбіновану дію. Ворог використовує її як для ураження людей, так і техніки. Час самоліквідації, якщо він увімкнений, поки невідомий, — повідомив голова МВА Ярослав Шанько.
Він наголосив, що важливо не наближатись до цього вибухонебезпечного предмету ближче ніж на 30 метрів, не чіпати та не переміщувати його. Натомість закликав у разі виявлення – одразу набирати 101 або 102.
Раніше він повідомив, що протипіхотні міни типу “Пряник” виявили на Корабельній площі. Містян закликали обмежити пересування цим районом, зазначивши, що територія мінування може бути значно більшою.
Джерело: Ярослав Шанько
Питання розмінування
Зауважимо, в Україні у листопаді вперше відбулася зустріч робочої групи держав-учасниць Коаліції спроможностей з розмінування – міжнародної платформи, яка координує підтримку нашої держави в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн і 4 міжнародних організацій.
У 2025 році сума внесків на рахунки Коаліції спроможностей з розмінування України (DMCC) вже досягла 93 млн євро, повідомили під час 14-ї зустрічі робочої групи держав-учасниць Коаліції, що відбулась у Рейк’явіку (Ісландія).
Раніше повідомляли, що площа потенційно замінованих земель порівняно з кінцем 2022 року зменшилася на понад 20% і сьогодні становить близько 137 тис. км2. Переважно це сільськогосподарські землі.
Роботи з очищення здійснюють ДСНС, Національна поліція, Міноборони та неурядові оператори протимінної діяльності.
Ресурс 112 сертифікованих операторів, серед яких вісім – іноземні, що наразі працюють в Україні, налічує понад 9 тисяч фахівців, 278 одиниць розмінувальної та землерийної техніки, а також понад 13 тисяч металошукачів.
Раніше Міністерство економіки поінформувало, що Україна потребує $29,8 мільярда для розмінування своїх територій, що на $4,8 мільярда менше від попередніх оцінок.
У “Швидкій оцінці завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4)”, проведеній Світовим банком, урядом України, Європейським Союзом та ООН, зазначено, що потреби на розмінування територій зменшилися на 4,8 мільярда доларів США порівняно з попередніми оцінками. Це стало можливим завдяки значному прогресу в обстеженні та очищенні земель, де велися бойові дії.
- Контррозвідка Служби безпеки та Національна поліція затримали у Харкові російську агентку, яка здійснила теракт проти оборонців Харкова. Вона передала військовим ЗСУ замінований скутер під виглядом волонтерської допомоги.
- До 2034 року учасники Коаліції з розмінування нададуть Україні €700 млн для закупівлі обладнання для розмінування.
- Канада направить 15 млн канадських доларів (близько 11,7 млн дол. США) на проведення робіт із розмінування України.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.