Трамп обговорює виведення військ США з Європи через суперечки з союзниками по НАТО

Джерело: Reuters.

У Білому домі тривають серйозні дискусії щодо майбутнього американського військового контингенту в Європі. Як повідомляє Reuters із посиланням на високопосадовця адміністрації, Дональд Трамп розглядає можливість повернення частини військовослужбовців до США. Це рішення може стати відповіддю на небажання європейських країн підтримати Вашингтон у розблокуванні Ормузької протоки на тлі війни з Іраном.

Додатковим фактором напруженості є територіальне питання Гренландії. Трамп розчарований тим, що його плани щодо придбання цієї території не просуваються, попри очікування, які він покладав на діалог із НАТО.

“Він спеціально попросив НАТО розробити план, коли ми були в Давосі, але вони ніби не сприймають це всерйоз”, – цитує видання слова офіційного представника Білого дому.

Наразі в Європі дислокується понад 80 000 американських солдатів, переважна більшість яких перебуває в Німеччині, Італії, Британії та Іспанії. Хоча офіційного наказу Пентагону щодо розробки плану відступу ще не надходило, самі лише розмови про це свідчать про найглибшу кризу в Альянсі з 1949 року. Скорочення чисельності військ дозволило б Трампу суттєво зменшити зобов’язання США в Європі без офіційного розриву договору НАТО, що є юридично складною процедурою.

Зустріч генерального секретаря НАТО Марка Рютте з президентом США, яка відбулася в середу, не принесла бажаного полегшення. Рютте визнав невдоволення Трампа, проте наголосив, що більшість європейських країн допомагають Вашингтону в іранському конфлікті.

Водночас він передав європейським урядам вимогу Білого дому: протягом лічених днів надати конкретні плани щодо безпеки в Ормузькій протоці. Поки що Трамп залишається при думці, що союзники покладаються на американські гарантії, не надаючи адекватної підтримки у відповідь.

12 жовтня міністри закордонних справ країн ЄС затвердили 22 пакет санкцій проти Росії. У списки санкцій внесли майже 1 600 компаній та фізичних осіб, пов’язаних з оборонно-промисловим комплексом Росії, повідомила глава європейської дипломатії Кая Каллас.

Після серії українських ударів по дата-центрах компанії “Яндекс” активність російських ботів різко скоротилася. За даними моніторингу, автоматизований трафік упав майже до нуля, а десятки сервісів компанії припинили роботу.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що проведення виборів під час війни неможливе через постійні російські атаки. Водночас він готовий обговорити з Верховною Радою шляхи організації голосування, якщо вдасться досягти повного припинення вогню.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна відповість на російські удари, якщо Москва не погодиться на “енергетичне перемир’я”, про яке напередодні в односторонньому порядку оголосив президент США Дональд Трамп.

Директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов уперше прокоментував журналістське розслідування про 143 об’єкти нерухомості в Харкові, які належали або досі належать його рідному брату Олександру. Він заперечив достовірність оприлюдненої інформації та заявив, що не має стосунку до майна родича.