Країни Балтії попередили Європу: повернення до колишніх відносин з РФ не буде
Джерело: Bloomberg
Європейський Союз запровадив жорсткі торговельні санкції проти Росії чотири роки тому, змусивши естонського виробника деревини Puidukoda замінити понад половину своїх постачань ялини та сосни, переорієнтувавшись на країни Скандинавії.
Цей приклад відображає ширшу тенденцію: країни Балтії пережили одну з наймасштабніших економічних трансформацій у Європі. Водночас деякі європейські держави продовжують закупівлю російських енергоносіїв або обговорюють можливу нормалізацію відносин із Москвою. Тоді як у Балтійському регіоні заявляють про незворотність розриву економічних зв’язків.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що в Європі немає переконання у швидкому настанні миру, а також у тому, що Росія після війни перестане бути агресивною державою.
Балтійські країни відіграють помітну роль у просуванні санкційної політики ЄС. Регіон діє узгоджено, зокрема щодо обмеження використання повітряного простору для окремих політичних перельотів, а також у питаннях критики країн, які продовжують закупівлю російських енергоносіїв.
Водночас у деяких країнах ЄС, зокрема в Болгарії та Бельгії, періодично лунають заклики до економічного зближення з Росією, пояснюючи міркуваннями економічної доцільності.
За оцінками Bloomberg, у 2021–2025 роках загальний обсяг торгівлі країн Балтії з Росією скоротився на 91%. Транзитний сектор зазнав значних втрат. Зокрема, Литовські залізниці втратили близько 100 млн євро річного доходу через санкції проти білоруського калію. Тоді як у Латвії обсяги морських перевезень знизилися вдвічі з 2015 року через скорочення транзиту російського вугілля, газу та нафти.
Прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня заявила, що війна Росії проти України незворотно змінила перспективи транзитного сектору в Балтійському регіоні та вимагає адаптації портової інфраструктури до нових умов.
У відповідь на економічні зміни регіон активізував енергетичний перехід і пошук нових ринків. У Литві інвестиції в енергетику зросли на 25%. Водночас виробництво електроенергії з відновлюваних джерел за чотири роки збільшилося у чотири рази.
Втім, частина компаній, зокрема у галузі автоперевезень, продовжує торгівлю з Росією та Білоруссю. У Латвії готують законодавство щодо оприлюднення списків таких підприємств для оцінки ризиків співпраці з ними.
- Мережа компаній з Латвії, Литви та Естонії постачала пальне танкерам російського “тіньового флоту”.
Триває 1643-тя доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,4 млн осіб.
У ніч на 24 серпня безпілотники атакували об’єкти в Краснодарі, Ставропольському краї та Дагестані. Після ударів виникли пожежі, зокрема на логістичних центрах Ozon.
23 серпня у Києві прем’єр-міністр Йонас Гар Стере та президент Володимир Зеленський підписали спільну декларацію про стратегічне партнерство.
23 серпня президент Володимир Зеленський заявив про дефіцит фінансування на оборону у $27 млрд.
Норвегія планує зберегти обсяг допомоги Україні у 2027 році на рівні 85 млрд норвезьких крон (близько $9,1 млрд). Основну частину фінансування спрямують на армію.