У жителів розвинених країн вища здатність організму повторно використовувати естроген

Джерело: Medival Xpress

Сучасний спосіб життя може впливати на те, як організм переробляє естроген – до такого висновку дійшли автори дослідження, опублікованого в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. За їхніми даними, у представників індустріалізованих суспільств здатність до повторного використання цього гормону вища, ніж у людей із неіндустріалізованих спільнот.

Естроген – це стероїдний гормон, який регулює фертильність, ріст і обмін речовин. Після обробки в печінці він отримує “мітку” у вигляді глюкуронової кислоти, що деактивує гормон і робить його водорозчинним для виведення з організму. Водночас частина кишкових бактерій – так званий естроболом – здатна знімати цю мітку, повторно активуючи естроген і дозволяючи йому знову всмоктуватися.

У новому дослідженні науковці порівняли, наскільки ефективно ці бактерії “переробляють” естроген у різних популяціях. Вони проаналізували вже наявні дані про мікробіом кишківника 24 груп людей на чотирьох континентах. До вибірки увійшли люди з різним способом життя – від мешканців міст у США до представників спільнот мисливців і збирачів та фермерів в Африці, Азії та Південній Америці.

Дослідники шукали генетичні послідовності, пов’язані з ферментами бета-глюкуронідазами – саме вони дозволяють бактеріям видаляти “мітку” з естрогену. За кількістю і різноманіттям цих послідовностей вони оцінили потенціал мікроорганізмів до повторного використання гормону.

Результати показали, що в індустріалізованих суспільствах ця здатність може бути до семи разів вищою, ніж у неіндустріалізованих, а різноманіття відповідних бактерій – удвічі більшим. Подібну закономірність зафіксували і серед немовлят: “Індустріалізовані популяції, а також діти, яких годують сумішами, мають вищу мікробну здатність до повторного використання естрогену, ніж неіндустріалізовані популяції та діти на грудному вигодовуванні”, – зазначають автори дослідження.

Причини таких відмінностей остаточно не з’ясовані. Водночас дослідники припускають, що вони можуть бути пов’язані з раціонами з низьким вмістом клітковини. За її нестачі кишкові бактерії шукають альтернативні джерела живлення: частина з них починає використовувати слизову оболонку кишківника, інші – розщеплюють глюкуронову кислоту з деактивованих гормонів, зокрема естрогену. Це може пояснювати вищу здатність до його повторного використання в індустріалізованих популяціях.

Автори наголошують, що результати доповнюють наявні дані про роль кишкового мікробіому в організмі людини. “Ці результати показують, що індустріалізація та харчування в ранньому віці можуть суттєво впливати на внесок мікробів у метаболізм естрогену та рівень його впливу на організм”, – підсумовують вони.

У Києві внаслідок масованої російської атаки в ніч на 2 липня загинули 17 людей.

У Венесуелі після руйнівних землетрусів, що сталися 24 червня, загинули щонайменше 2 295 людей, ще понад 11 тисяч отримали поранення.

У тимчасово окупованому Криму стрімко зросли ціни на бензин. За даними The Moscow Times із посиланням на “Комерсант”, середня вартість пального на АЗС у Севастополі досягла 199 рублів за літр, а на території півострова коливається в межах 185–200 рублів.

Протягом минулої доби російські окупанти завдали серії ударів по Чернігівській області. Під ворожими атаками опинилися підприємства, приватні будинки та автозаправна станція.

Висока представниця ЄС Кая Каллас відреагувала на чергову російську атаку по Києву, заявивши, що самих лише слів засудження недостатньо для зупинення російських ударів. Вона також анонсувала новий пакет санкцій проти суб’єктів, які підтримують військово-промисловий комплекс РФ.