День пам’яті жертв політичних репресій: президент і перша леді вшанували загиблих
Джерело: Офіс президента
17 травня, у День пам’яті жертв політичних репресій, президент Володимир Зеленський спільно з першою леді Оленою Зеленською вшанували загиблих у Національному історико-меморіальному заповіднику “Биківнянські могили”.
Також Зеленські поклали квіти до пам’ятного знака польських поховань.
Вони зауважили, що сьогодні особливо важливо не забувати про це. Оскільки зараз тисячі військовополонених та цивільних в’язнів залишаються в російській неволі і проходять через такі ж випробування. Президентське подружжя закликало на всіх рівнях докладати необхідних зусиль, щоб повернути кожного та кожну.
І обовʼязково – щоб справедливість була і злочинці відповідали за свої вчинки. У вільного світу достатньо сили, щоб це забезпечити.
У травні 2001 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову про створення Державного історико-меморіального заповідника “Биківнянські могили”. Того ж року його відвідав Папа Іван Павло II.
Довідка. Упродовж 1937–1941 років у Биківнянському лісі таємно ховали жертв політичних репресій, яких органи НКВС розстрілювали в київських в’язницях. Це найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Лише за період Великого терору (1937–1938) було засуджено майже 200 тис. людей, із яких близько двох третин – до розстрілу. За приблизними оцінками істориків та дослідників, на цьому місці поховано щонайменше 30–35 тис. осіб. Серед них, зокрема, письменники Михайль Семенко та Майк Йогансен, художник Михайло Бойчук і церковний діяч Василь Липківський. У Биківні також поховано понад 3,5 тис. іноземців – представників понад 30 національностей, серед яких найбільше громадян Польщі та Німеччини.
Вперше правда про Биківню стала відомою після нацистської окупації Києва у вересні 1941 року. У радянські часи інформацію про Биківню приховували під грифом “Цілком таємно” в архівах спецслужб. На початку 1960-х років у Києві члени “Клубу творчої молоді” неофіційно збирали матеріали про репресії. Серед них – Лесь Танюк, а також Алла Горська та Василь Симоненко, яких було вбито. Тільки у 1988-му було офіційно визнано, що в цьому лісі поховані жертви сталінських репресій.
Дослідники з Університету Брауна розробили “розумну” пов’язку для лікування ран, яка здатна самостійно визначати наявність небезпечних бактерій та вивільняти антибіотики лише тоді, коли вони справді потрібні.
4 липня 1946 року в польському місті Кельці натовп напав на місцеву єврейську громаду. Ці події увійшли в історію як погром у Кельцях – найбільший післявоєнний напад на євреїв у Польщі. За один день загинули 42 євреї, ще понад 50 – зазнали поранень. Трагедія стала одним із найтрагічніших проявів післявоєнного антисемітизму в Європі та суттєво вплинула на подальшу долю єврейської громади країни.
Компанія Sony Interactive Entertainment оголосила, що з січня 2028 року припинить виробництво фізичних дисків для всіх нових ігор, які виходитимуть на консолях PlayStation. Після цього нові релізи будуть доступні лише в цифровому форматі.
Пересувний кінотеатр The Sol Cinema з Уельсу виставив на аукціон найдавніший із відомих автографів Арнольда Шварценеггера, щоб зібрати кошти на продовження гастрольної діяльності. Аукціон триватиме до 7 липня, а виручені кошти спрямують на підтримку незалежного кінотеатру.
Із 2017 року Метрополітен-музей у Нью-Йорку повернув або передав слідчим 120 артефактів, які, за даними розслідувань, могли бути незаконно вивезені з країн походження. Загальна вартість цих предметів оцінюється у 95 мільйонів доларів. Остання партія артефактів була передана у червні.