Руслан Кравченко подав заяву про відставку з посади Генерального прокурора

Джерело: Генеральний прокурор України Руслан Кравченко (Telegram).

Генеральний прокурор України Руслан Кравченко подав заяву про відставку та назвав це свідомим політичним рішенням. За його словами, він не хоче, щоб посаду очільника прокуратури використовували як інструмент політичного протистояння.

“Подав заяву про відставку з посади Генерального прокурора. Це політичне рішення. І я прийняв його свідомо. Не хочу, щоб посаду Генерального прокурора використовували як інструмент політичного протистояння”, – заявив він.

Водночас генпрокурор наголосив, що його позиція щодо звинувачень залишається незмінною.

У своїй заяві Кравченко окремо подякував працівникам прокуратури, які представляють обвинувачення у судах, працюють із потерпілими, документують російські злочини та захищають інтереси держави.

“Ваша робота в жодному разі не повинна знецінюватися”, – наголосив він.

Також генеральний прокурор подякував президенту України та Верховній Раді за довіру і попросив підтримати його звільнення.

“Дякую Президенту України і Верховній Раді за довіру, та прошу прийняти моє звільнення”, – заявив він.

Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.

За даними медіа, нещодавні атаки українських безпілотників на російські НПЗ призвели до скорочення потужностей Росії з перероблення нафти приблизно на 30%.

На тлі тристоронніх мирних переговорів в Абу-Дабі президент Володимир Зеленський прокоментував підхід України та потенційні територіальні поступки.

У вівторок, 10 листопада, в Абу-Дабі розпочнеться новий раунд тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією щодо завершення війни. Зустрічі триватимуть два дні. Президент США Дональд Трамп напередодні заявив, що бачить “дуже сильне прагнення” сторін припинити бойові дії.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.