Як тисячі угорців підтримували українське військо всупереч режиму Орбана
Джерело: “Європейська правда”
Журналісти поспілкувались з активістами найвідомішої угорської ініціативи, яка допомагала українським захисникам всупереч політиці експрем’єра Віктора Орбана.
Так, “ЄвроПравда” зустрілася з організацією Kárpátaljai Sárkányellátó. Sárkány або “шаркані” перекладається з угорської мови як “дракон”, а Sárkányellátó – це ті, хто допомагають драконові. Водночас у ЗСУ є підрозділ “Закарпатські шаркані” (Kárpátaljai Sárkány) – саме з допомоги для нього починалася ініціатива.
За оцінкою керівника “Шарканів” Балажа Траутманна, зараз йдеться про 40-50 тисяч угорців, що передавали кошти на допомогу, і значна частина з них робить це регулярно.
З чого все почалось
23 жовтня 2022 року, в річницю Угорської революції 1956 року, сержант 68-го окремого батальйону ТрО “Закарпатські шаркані” (а нині посол України в Угорщині) Федір Шандор опублікував відео з прапорами України та символом Угорської революції – угорським прапором з вирізаною діркою посередині (там, де був радянський герб).
На цьому відео троє військових ЗСУ, етнічних угорців, кажуть фразу “Вперед, угорці!” (“Hajrá, magyarok!”). В Угорщині це відео стало вірусним.
Будапештський шкільний вчитель історії Міхай Олах написав до Федіра Шандора й запитав, чим він може допомогти. Військовий відповів – “зарядки”.
Коли виявилось, що потрібні не дешеві китайські зарядки до мобільних, а зарядні станції станцією Ecoflow по 1000 євро за штуку, Міхай опублікував в угорській групі заклик допомогти зібрати кошти.
Активісти відкрили рахунок в банку й не надто сподівались на результат, але вже наступного дня там був мільйон форинтів (близько 2500 євро). Коли збір зупинили, то грошей було достатньо на три станції, та ще й лишилася решта.
Спочатку “Шаркані” концентрувалися на допомозі угорцям в Україні, але у 2024 році команда ухвалила кілька принципових рішень:
По-перше, активісти створили офіційний фонд за угорським законодавством.
По-друге, принципово вирішили “перевалити через Карпати”.
Як угорці допомагають ЗСУ та українським цивільним
Балаж Траутманн оцінює кількість угорців, що долучилися до зборів, у “40–50 тисяч тих, хто хоча б раз надіслав нам будь-яку онлайн-пожертву”. З них є близько 15 тисяч, які роблять це регулярно.
Серед друзів фонду є кілька цивільних організацій Сумщини, у тому числі у Глухівській громаді; кілька організацій Миколаївщини (з Миколаєвом зав’язалася особливо тісна співпраця); є допомога у Харкові, у Херсоні тощо.
Водночас допомога Збройними силами України є і буде лишатися основою роботи.
Важливо, що фонд завжди збирає кошти на щось конкретне, про що просить підопічна бригада ЗСУ, лікарня абощо. Роблять це аби донатори точно знали, на що йдуть їх кошти.
“Шаркани” поділилися, що попри риторику тодішнього прем’єра країни Віктора Орбана, угорська держава не гальмувала перетин кордону для допомоги ЗСУ, а навпаки – сприяла роботі.
- За даними медіа, новий уряд Угорщини не проти запровадити санкції щодо глави РПЦ патріарха Кирила та інших осіб, яких захищав колишній прем’єр-міністр Віктор Орбан.
Угорщина просить США продовжити виняток, котрий дозволяє країні купувати російську нафту без американських санкційних покарань. Будапешт звернувся по підтримку до представників обох партій у Конгресі США.
21 вересня президент США Дональд Трамп підтвердив, що Росія втратила контроль над нафтопереробною галуззю на тлі повномасштабної війни проти України.
Індійські нафтопереробники, котрі нині розглядають постачання на листопад, можуть скоротити закупівлі російської нафти після того, як минулого тижня Дональд Трамп підписав масштабний закон про санкції, що підвищує загрозу нових мит.
21 вересня CNN, MS NOW і Politico спільно оголосили, що подадуть позов до суду, аби зберегти можливість своїх журналістів працювати на території Білого дому. Це сталося через кілька днів після того, як президент США Дональд Трамп відкликав доступ представників ЗМІ.
Європейський Союз запровадить санкції проти причетних до проведення так званих “виборів” до Держдуми РФ на тимчасово окупованих територіях України, мовиться у заяві глави дипломатії ЄС Каї Каллас, оприлюдненій від імені 27 країн-членів 21 вересня.