Китай утричі збільшив закупівлю пшениці в РФ з початку року
Джерело: росЗМІ
З початку року Китай збільшив імпорт російської пшениці майже утричі — до $5,99 млн проти $2,1 млн за аналогічний період роком раніше, свідчать дані Головного митного управління КНР.
У квітні постачання пшениці з РФ не здійснювалися, тоді як у квітні 2025 року вони становили $416,3 тис.
Загалом Китай імпортував пшеницю з восьми країн. Найбільшими постачальниками були Канада ($303,2 млн), Австралія ($204,9 млн) та Аргентина ($95,1 млн). За результатами 2025 року імпорт російської пшениці до Китаю знизився до $13,8 млн проти $87,3 млн роком раніше.
Постачання російського ячменю до Китаю за січень–квітень зросли до $64 млн проти $40,4 млн роком раніше. У квітні показник збільшився до $8,9 млн з $4,1 млн проти показника минулого року. Росія посіла третє місце серед постачальників ячменю після Австралії ($995,1 млн) і Канади ($173,1 млн). Загалом Китай імпортував ячмінь із шести країн.
Постачання російської кукурудзи до Китаю за чотири місяці зросли у 2,8 раза — до $43,4 млн. У квітні вони зменшилися до $2,5 млн з $2,99 млн роком раніше. Китай імпортував кукурудзу з 15 країн. Росія посіла друге місце після Бразилії ($147,9 млн).
Росія нині може постачати до Китаю лише яру пшеницю та ячмінь. Водночас Москва домагається дозволу на експорт озимих культур.
Раніше СЗРУ повідомляла, що китайські компанії витісняють російські з ключових ринків у РФ. Російська економіка опиняється під посиленим тиском з боку нібито “дружніх” країн, які швидко займають порожні сегменти ринку, що виникли через інвестиційну паузу.
- Росія вивезла з тимчасово окупованих територій України вже 2,5 мільйони тонн пшениці нового врожаю.
- Росія з 2022 року вивезла з України близько 15 млн тонн зерна. У 2025 році окупанти планують зібрати на Луганщині приблизно 1 млн тонн зерна, здебільшого пшениці.
- Росія скасувала експортне мито на пшеницю, намагаючись пожвавити продажі після різкого падіння обсягів експорту. Це перше таке рішення з моменту запровадження мита у червні 2021 року.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш, перебуваючи з дводенним візитом у Дамаску, закликав скасувати усі санкції, запроваджені проти Сирії за часів поваленого Башара Асада.
Президент Куби Мігель Діас-Канель назвав посилені санкції та нафтову блокаду з боку США “політичним геноцидом”. Він заявив, що Вашингтон використовує Гавану як зовнішнього ворога, щоб пояснити внутрішні протести та економічну нерівність.
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт назвав смертельний напад на учасників прайду в Берліні ісламістським терактом. Поліція розшукує 21-річного підозрюваного, якого раніше пов’язували з радикальним середовищем.
26 липня президент Володимир Зеленський повідомив деталі наради з військовим командуванням стосовно українських далекобійних ударів по Росії. Глава держави відзначив, що план українських далекобійних санкцій проти Росії за цю війну виконується у відповідності з визначеними пріоритетами.
Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що готовий відкрито критикувати Дональда Трампа, якщо цього вимагатимуть інтереси його країни. Водночас він двічі уникнув прямої відповіді на запитання, чи довіряє президентові США.