У Румунії підтвердили російське походження БпЛА, що влучив у будинок

Джерело: Нікушор Дан/X

Технічна експертиза встановила, що безпілотник, який уночі впав у румунському місті Галац та пошкодив житловий будинок, є російським дроном “Герань-2”. Результати Румунія передасть союзникам по НАТО та ЄС.

Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що технічна експертиза підтвердила російське походження безпілотника.

Він наголосив, румунські фахівці завершили аналіз уламків і дійшли однозначного висновку, що вони належать дрону “Герань-2” російського виробництва.

У звіті зазначається, що на знайдених фрагментах виявили напис кирилицею “ГЕРАН-2”. Також експерти встановили, що електронні компоненти, навігаційні системи, модулі керування, двигун і конструктивні елементи збігаються або мають значну схожість з іншими російськими дронами.

Крім того, дослідження показало, що маркування виробництва, технічні характеристики та використані матеріали відповідають серії цих безпілотників.

Фізико-хімічний аналіз також підтвердив наявність типів матеріалів і пального, які раніше неодноразово фіксували у дронах “Герань-2”.

Дан повторив, що удар по житловому будинку на території Румунії є серйозним інцидентом. Та зауважив, що результати розслідування передадуть союзникам Румунії та профільним структурам НАТО і ЄС.

Зауважимо, вночі 29 травня під час атаки на Україну російський безпілотник залетів на територію Румунії, де влетів у багатоповерхівку, внаслідок чого постраждало двоє осіб.

Президент Румунії тоді прокоментував інцидент і пообіцяв “пропорційну” відповідь.

Тоді як російський диктатор Володимир Путін заявив, що неможливо визначити приналежність безпілотника, який впав на території Румунії, без проведення експертизи.

  • Генсек НАТО Марк Рютте поспілкувався телефоном з президентом Румунії Нікушором Даном щодо нічного інциденту з влучанням російського БпЛА у румунську багатоповерхівку.
  • Заступник командувача Збройних сил Румунії Георге Максим пояснив, чому військові не збили російський безпілотник, який зрештою влучив у багатоповерхівку в румунському місті Галац.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.