У Повітряних силах пояснили причину частих злетів Міг-31К у Росії
Джерело: речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в етері телемарафону
Протягом 25 серпня в Україні шість разів оголошували повітряну тривогу у зв’язку зі злетом МіГ-31К у Росії. У Повітряних силах відповіли, чому російський винищувач здійснили так багато злетів за день.
За словами Ігната, найімовірніша причина – це тренування російських пілотів. Він зауважив, що навчання пілотів – це безперервний процес, який триває завжди, а тим більше під час бойових дій.
Окрім цього, ворог розуміє, що часті повітряні тривоги починають дратувати українців.
“Звичайно, що це впливає на нашу економіку, як мінімум, і на наш психологічний стан. Ворог це прекрасно розуміє”, — сказав він.
Ігнат також пояснив, що Україна самостійно не може фіксувати злет винищувачів у глибині російської території, оскільки наші радіолокаційні станції відстежують польоти лише тієї ворожої авіації, яка злітає на окупованій території України, в акваторії Чорного моря і на кілька сотень кілометрів від кордону.
Тож інформацію про злети МіГ Україна, а також те, чи заряджені вони ракетами Україна отримує від своїх союзників.
- Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомив, чому протягом останніх днів у південних та східних регіонах України почала частіше лунати повітряна тривога.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.