Спільна з неандертальцями ДНК може пояснити походження людської мови – дослідження
Джерело: ScienceDaily
Невелика група давніх генетичних регуляторів, які займають менш ніж 0,1% людського геному, може відігравати ключову роль у формуванні мовних здібностей людини. Такого висновку дійшли науковці з Медичного центру Університету Айови.
Дослідники зосередилися на так званих HAQER – регуляторних ділянках ДНК, які контролюють активність генів, пов’язаних із розвитком мозку. За словами авторів роботи, ці генетичні “перемикачі” мають приблизно у 200 разів більший вплив на мовні здібності, ніж будь-які інші ділянки геному.
Вчені проаналізували генетичні дані та простежили еволюційний шлях цих регуляторів протягом близько 65 мільйонів років. Результати показали, що HAQER існували ще до розділення ліній сучасних людей і неандертальців, а отже біологічні передумови для розвитку мови виникли значно раніше, ніж вважалося досі.
Особливо важливим відкриттям стало те, що ці генетичні особливості були присутні й у неандертальців. На думку авторів дослідження, це свідчить про те, що вони могли володіти значно складнішими формами спілкування, ніж припускали попередні теорії.
Науковці також припускають, що еволюція мовних механізмів досягла своєї межі через біологічні обмеження. Розвиток мозку, який сприяв мовленню, одночасно збільшував розмір черепа плода, що могло ускладнювати пологи та підвищувати ризики для матері й дитини.
Надалі команда планує дослідити, як мовні здібності формуються під впливом не лише генетики, а й середовища, в якому зростає людина. Це може допомогти краще зрозуміти механізми розвитку мовлення та розробити нові підходи до лікування мовних розладів.
- Немовлята неандертальців могли рости значно швидше за дітей сучасної людини і вже у перші місяці життя досягати “гігантських” розмірів.
- Дослідники Інституту еволюційної антропології Макса Планка в Німеччині встановили, що перший обмін генетичним матеріалом між предками сучасних європейців і неандертальцями стався близько 47 тисяч років тому.
- На південь від німецького міста Галле, біля доісторичного озера, археологи виявили сліди систематичного добування тваринного жиру – масштабного процесу, яким, імовірно, керували неандертальці ще 125 тисяч років тому. Вчені охрестили знахідку “жировою фабрикою”, адже мова йде не про випадкову обробку туш, а про добре організовану роботу з видобутку жиру з кісток.
Російські війська вкотре атакували Полтавську область ударними безпілотниками. Один із БпЛА влучив в об’єкт залізничної інфраструктури у Лубенському районі, ще один впав на відкритій території.
Кількість постраждалих внаслідок російського авіаудару по Центральному району Херсона зросла до 18.
Окружна прокуратура Любліна відновила пошукові роботи на місці падіння російської ракети Х-101 у селі Тарнава-Колонія Люблінського воєводства.
У Гдині правоохоронці затримали 76-річного громадянина Польщі, якого підозрюють у нападі на 40-річну українку. За даними слідства, чоловік двічі вдарив жінку дерев’яною тростиною по потилиці та втік з місця події.
Російські окупанти атакували Центральний район Херсона керованими авіаційними бомбами. Унаслідок удару загинула жінка, ще п’ятеро людей дістали поранення.