Вулкан в Антарктиді щодня викидає золото: його феномен не можуть пояснити понад 30 років

Джерело: Science Alert

Вулкан Еребус в Антарктиді щодня викидає в атмосферу близько 80 грамів мікроскопічного золотого пилу. Попри те що це явище відоме науці вже понад 30 років, дослідники досі не можуть остаточно пояснити, як саме в його викидах утворюються кристали самородного золота.

Еребус, розташований на острові Росс приблизно за 1350 кілометрів від Південного полюса, вважається найпівденнішим активним вулканом у світі. У його кратері постійно міститься озеро розплавленої лави, а разом із газами, що безперервно виходять із вулкана, в атмосферу потрапляють мікроскопічні частинки золота.

Про це йдеться в дослідженні, опублікованому ще у 1991 році в журналі Geophysical Research Letters. За оцінками науковців, золотий пил може розноситися на відстань до 1000 кілометрів від вулкана, а можливо, й далі. На сьогодні Еребус залишається єдиним відомим вулканом у світі, який викидає кристалічні частинки самородного золота.

Водночас сам факт наявності золота у вулканічних викидах не є унікальним. Сліди цього металу раніше виявляли у зразках із вулканів Кілауеа на Гаваях, Етна в Італії, Августин на Алясці та Ель-Чичон у Мексиці.

Подальші дослідження показали, що золото може переноситися гарячими вулканічними флюїдами та газами. Оскільки вулкан є каналом, через який розплавлена речовина піднімається з глибин Землі, разом із золотом у ньому містяться й інші хімічні елементи – мідь, срібло, ртуть, миш’як, селен і сірка. Вважається, що золото переноситься не у чистому вигляді, а у складі летких сполук із хлором або сіркою.

Однак команда геохімікині Кімберлі Мікер дійшла висновку, що у випадку Еребуса цей процес відбувається інакше, ніж на інших вулканах.

Під час дослідження вчені відібрали зразки снігу навколо кратера, газового шлейфу над лавовим озером, а також повітря в тропосфері Антарктиди на відстані до 1000 кілометрів від вулкана. У всіх трьох типах зразків вони виявили мікрометрові частинки чистого золота.

Під електронним мікроскопом вони мали вигляд складних багатогранних кристалів майже правильної геометричної форми, а не хаотичних крупинок. Деякі кристали досягали приблизно 60 мікрометрів.

При цьому добовий обсяг золотих викидів Еребуса – близько 80 грамів – виявився навіть меншим, ніж у деяких інших вулканів. За оцінками дослідників, Кілауеа міг викидати від 500 до 800 грамів золота на добу, а Етна – до 2,4 кілограма.

Унікальність Еребуса полягає не в кількості золота, а в тому, що воно відокремлюється від хімічних сполук і утворює окремі кристали.

Одна з гіпотез передбачає, що золото залишає лаву у складі летких хлорвмісних сполук. Коли гази охолоджуються, воно кристалізується та осідає на антарктичному льоду. Проте ця версія має недолік: концентрація золота у вулканічних газах надто низька, щоб такі добре сформовані кристали могли виникати самовільно.

Іншу версію запропонував вулканолог Філіп Кайл, який також брав участь у дослідженні. На його думку, золото може поступово утворюватися в кірці на поверхні лавового озера, після чого висхідні потоки газів піднімають його в атмосферу.

Попри десятиліття досліджень, остаточної відповіді на запитання, як саме вулкан утворює й викидає кристалічне золото, вчені поки не мають. На їхню думку, вирішальну роль можуть відігравати особливості хімічного складу, температури, геологічної будови Еребуса або поєднання всіх цих чинників.

• Активний вулкан у холодній Антарктиці щодня викидає в атмосферу золото. Експерти оцінюють “золоті викиди” у 6 тисяч доларів.

• Антарктида,
• виверження вулкану,
• вулкан,
• вчені,
• дослідження,
• кристали золота,
• лава