Іран почав продавати нафту на 20% дорожче після зняття блокади США
Джерело: CNBC
Іран експортував понад 40 млн барелів нафти після того, як США зняли морську блокаду портів країни, і тепер продає нафту приблизно на 20% дорожче, ніж до війни, заявив речник парламенту і головний переговорник Мохаммад Багер Галібаф.
США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння 17 червня, завершивши майже чотиримісячну війну, знову відкривши Ормузьку протоку та встановивши 60-денний термін для переговорів про постійний мир. На вихідних сторони ненадовго обмінялися ударами після того, як Іран атакував два судна, що проходили через протоку.
Припинення вогню сприяло зростанню постачання нафти через життєво важливий морський шлях, що обвалило ціни на нафту.
З того дня, як морську блокаду було знято, ми експортували понад 40 млн барелів нафти, – зазначив Галібаф.
Він додав, що за двомісячну блокаду, яка передувала угоді, Іран не зміг експортувати жодного бареля. Нині іранська нафта продається приблизно на 20% дорожче, ніж до війни.
За оцінками аналітичних компаній із відстеження танкерів, обсяги експорту можуть бути ще вищими — до 50 млн барелів.
Тим часом нафта Brent торгувалася в середу в районі $72,50 за барель — майже на 40% нижче за піковий рівень в $118 у квітні. Дипломатичний прогрес і очікування відновлення постачань з Перської затоки тиснуть на ціни. До війни іранська нафта продавалася з дисконтом $10–15 за барель до Brent, компенсуючи покупцям санкційні ризики.
Згідно з меморандумом, Іран погодився на вільний прохід суден через протоку протягом 60 днів, але наполягав на збереженні контролю за ним.
Суверенітет над Ормузькою протокою належить Ірану та Оману, і рух у протоці регулюється правилами, які визначають Іран, — заявив Галібаф. — Іран за жодних обставин не відмовиться від своїх прав, це наші територіальні води.
Поки незрозуміло, як керуватиметься протока після закінчення 60-денного терміну. Судна перетинають його південним коридором вздовж узбережжя Оману або контрольованим Іраном фарватерам на півночі.
- Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що країни регіону не повинні дозволяти використовувати свої території для атак проти Ірану.
- Ізраїль і Ліван підписали у Вашингтоні рамкову угоду, яку держсекретар США Марко Рубіо назвав першим кроком до миру після місяців бойових дій між Ізраїлем і “Хезболлою”.
- Переговори між США та Іраном у Швейцарії продовжилися, попри повідомлення іранських медіа про їхнє припинення. Головною перешкодою для домовленостей залишається ситуація в Лівані, де Ізраїль веде операції проти “Хезболли”.
- Сенат США підтримав резолюцію, яка вимагає припинити бойові дії проти Ірану без окремого дозволу Конгресу. Голосування стало політичним ударом по Дональду Трампу, попри те що Вашингтон уже досяг проміжної мирної домовленості з Тегераном.
США відмовилися продовжувати торговельну угоду USMCA з Мексикою та Канадою у її нинішньому вигляді. Через це документ не отримає автоматичного 16-річного продовження, а країни будуть змушені щороку повертатися до переговорів.
Федеральний суддя у Вашингтоні тимчасово заборонив Пентагону вимагати, щоб журналісти The New York Times пересувалися будівлею лише в супроводі посадовця. Суд визнав, що така політика порушує Першу поправку до Конституції США.
Президент Володимир Зеленський достроково завершив візит до Дубліна через загрозу нового масованого удару Росії по Україні. Під час пресконференції з прем’єр-міністром Ірландії Міхалом Мартіном він закликав українців уважно реагувати на повітряні тривоги.
Уряд Німеччини схвалив законопроєкт, який дозволить обов’язково викликати резервістів на військові навчання. Берлін пояснює це необхідністю швидше нарощувати обороноздатність на тлі агресивнішої поведінки Росії.
1 липня канадсько-американська акторка, модель, продюсерка, письменниця та громадська активістка Памела Андерсон відзначає 59-й день народження. За понад три десятиліття кар’єри вона пройшла шлях від однієї з найвідоміших моделей світу та секс-символа 1990-х до акторки, яка отримала визнання кінокритиків і була номінована на престижні кінопремії.