Сенат США підтримав резолюцію, яка вимагає завершити війну в Ірані без дозволу Конгресу
Джерело: Bloomberg.
Сенат США проголосував за резолюцію, яка вимагає припинити бойові дії проти Ірану, якщо Конгрес окремо не дозволить їхнє продовження. Дана резолюція прямо зобов’язує Дональда Трампа вивести американські збройні сили із зони бойових дій проти Ірану.
Документ підтримали 50 сенаторів, 48 виступили проти. До демократів приєдналися четверо республіканців – Ліза Мурковскі, Білл Кессіді, Сьюзен Коллінз і Ренд Пол. Демократ Джон Феттерман проголосував проти.
Резолюцію раніше схвалила Палата представників. Вона спирається на Закон про воєнні повноваження 1973 року й вимагає від США припинити бойові дії проти Ірану без окремого дозволу Конгресу. Водночас практичні наслідки голосування залишаються юридично спірними, оскільки будь-яка спроба обмежити президента може зіткнутися з судовими оскарженнями.
Зазначимо, що голосування відбулося напередодні запланованої зустрічі Трампа з республіканськими сенаторами. Сам президент у цей момент виступав на мітингу в Пенсильванії.
Хоча Вашингтон уже досяг проміжної мирної домовленості з Іраном, рішення Сенату показало зростання опору війні навіть усередині Республіканської партії. Воно також стало сигналом для міжнародних партнерів, що Трамп не має повної внутрішньої підтримки для продовження конфлікту.
Невдоволення війною посилюється через її економічні наслідки. Через обмеження руху суден Ормузькою протокою середня ціна бензину в США піднімалася до 4,56 доларів за галон і досі залишається майже на долар вищою, ніж до початку війни.
За оцінками, американці вже витратили приблизно на 62 млрд доларів більше на бензин і дизель через подорожчання пального, а у травні інфляція в США зросла до 4,2% – найвищого рівня з початку 2023 року.
Для Трампа голосування стало ще одним внутрішньополітичним викликом перед проміжними виборами. Частина республіканців вимагає жорсткішої позиції щодо Ірану, але інші дедалі відкритіше виступають проти війни, яка стала фінансовим і політичним тягарем для адміністрації.
- Після підписання тимчасової угоди між Іраном і США про припинення війни судноплавство через Ормузьку протоку частково відновилося. Водночас сторони продовжують сперечатися щодо контролю над одним із найважливіших морських маршрутів світу, а також через можливе запровадження плати за прохід суден.
- Віцепрезидент США Джей Ді Венс провів перші переговори з іранською стороною після підписання меморандуму про завершення війни на Близькому Сході. Однак зустріч у Швейцарії затьмарили заяви Тегерана про повторне закриття Ормузької протоки та відмову переходити до ядерних питань.
- Переговори між США та Іраном у Швейцарії продовжилися, попри повідомлення іранських медіа про їхнє припинення. Головною перешкодою для домовленостей залишається ситуація в Лівані, де Ізраїль веде операції проти “Хезболли”.
Білий дім розглядає можливість оприлюднити чутливі розвіддані про Китай і потенційні ризики для виборчої системи США. Частина посадовців адміністрації Трампа побоюється, що ці матеріали можуть бути подані так, ніби Пекін впливав на результат виборів 2020 року.
Іспанія, Велика Британія, Гібралтар і ЄС підписали угоду, яка скасовує прикордонні та митні перевірки між Іспанією і британською заморською територією. Документ також передбачає демонтаж паркану, що фізично розділяв сторони з 1908 року.
Дворазовий володар “Золотої пальмової гілки” Білле Аугуст зніме байопік “Армані: Король моди”, присвячений дизайнеру Джорджо Армані. Продюсером стрічки виступить Андреа Ієрволіно, відомий за роботою над фільмом “Феррарі”.
Дослідники вперше змогли повністю розшифрувати сувій із давньоримського міста Геркуланум, який обвуглився під час виверження Везувію майже дві тисячі років тому. Для цього вони використали штучний інтелект і сучасні методи цифрової візуалізації, що дозволили розгорнути папірус без фізичного втручання.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що розвідка фіксує ознаки можливої підготовки Росії до провокацій у Польщі або країнах Балтії. За його словами, йдеться не про масштабну операцію, а про точкові дії, які можуть бути спрямовані проти критичної інфраструктури.