Український національний пантеон буде розміщений на території Києво-Печерської лаври
Джерело: постанова Кабміну
Кабінет Міністрів України прийняв постанову, згідно з якою Український національний пантеон буде розміщений на території Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”.
Згідно з документом, Український інститут національної пам’яті має розробити концепцію функціонування та структури Пантеону; забезпечити науково-методичний супровід процесу утворення Пантеону та визначення форм меморіалізації; провести експертні та публічні обговорення.
Міністерству культури повинно опрацювати питання щодо розташування Пантеону на території Лаври та провести конкурс на найкращий архітектурний проєкт Пантеону.
Міністерство закордонних справ з Інститутом нацпам’яті мають верифікувати діячів, похованих за межами України, яких варто перепоховати на території Пантеону; потім за результатами верифікації провести роботу з відповідними іноземними органами, щоб отримати дозволи на ексгумацію та перепоховання.
Створення, облаштування, утримання та забезпечення функціонування Пантеону в складі Національного заповідника “Києво-Печерської лаври” здійснюватиметься коштом державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.
1 липня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №15360 про Український національний пантеон.
Пропонується створити єдиний національний простір, що символізуватиме безперервність української державницької традиції – від Русі до сучасної України.
Меморіальний комплекс у Києві виконуватиме одразу кілька функцій:
- як місце почесного перепоховання визначних діячів України та встановлення кенотафів для тих, чиї останки неможливо повернути на Батьківщину;
- як центр збереження історичної пам’яті, патріотичного виховання та проведення державних церемоній;
- як місце для офіційних урочистостей, вручення найвищих державних нагород; відвідання комплексу стане невіддільною складовою Державного Протоколу та Церемоніалу України під час офіційних візитів іноземних лідерів і делегацій.
Хто може увійти до Національного пантеону
Право бути вшанованими у Національному пантеоні матимуть:
- глави українських держав різних історичних епох, президенти України (крім тих, кого усунуто з поста в порядку імпічменту);
- головнокомандувачі українських військових формувань;
- визначні діячі науки, культури, освіти, релігії, державотворення;
- лауреати Нобелівської премії, пов’язані з Україною.
Вшанування здійснюватиметься шляхом перепоховання, встановлення кенотафів або меморіальних таблиць.
Водночас законопроєкт визначає чіткі обмеження. До Пантеону не можуть бути включені особи, засуджені за злочини проти національної безпеки України, міжнародного правопорядку, а також ті, на яких поширюється дія законодавства про засудження комуністичного, нацистського та російського імперського тоталітарних режимів.
Щодо процедури ухвалення рішень, то перепоховання можливе лише за згодою близьких родичів померлого. Оцінку кандидатур здійснюватиме спеціальний дорадчий орган, до складу якого увійдуть історики, науковці та представники Українського інституту національної пам’яті. Перед ухваленням остаточного рішення проводитиметься громадське обговорення.
Ідея Пантеону
В березні керівник Офісу президента Кирило Буданов запропонував створити Пантеон видатних українців.
“Десятки й сотні борців за Україну, видатних постатей різних епох, різних професій. Наше завдання – повернути їх додому. Багато хто з них заповідав бути перепохованим у вільній та незалежній Україні“, – вказував керівник ОП.
Буданов подав пропозицію на розгляд президента Володимира Зеленського. Той 28 червня повідомив про внесення до Верховної Ради законопроєкту щодо створення Українського національного пантеону.
Раніше, 21 травня, в Україну повернули останки полковника армії УНР, лідера ОУН у 1938–1964 роках Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник. Після цього їх відспівали й доправили до Національного військового меморіального кладовища. Вказувалось, що обох поховають у Пантеоні видатних українців.
- У Польщі різко прокоментували ухвалення Верховною Радою закону про створення Українського національного пантеону.
25 серпня глава ЦРУ Джон Реткліфф прилетів до Москви, повідомила журналістка CBS Дженніфер Джейкобс. Літак Реткліффа приземлився у московському Внуково.
Бенінська співачка Анжелік Кіджо стала першою африканською музиканткою, яка отримала зірку на Алеї слави в Голлівуді. Церемонія відбулася 18 серпня в Лос-Анджелесі.
Президент США Дональд Трамп заперечив, що Білий дім намагався втручатися у питання використання французької мови в Квебеку. Його заява пролунала на тлі нового загострення торговельної суперечки між Вашингтоном і Оттавою.
Система безпеки ChatGPT допомогла розкрити план убивства 21-річної мешканки Флориди, свідчать матеріали суду.
Впродовж 25 серпня військові РФ атакували населені пункти Херсонщини із застосуванням артилерії та безпілотників різних типів. Одна людина загинула, ще дев’ятеро цивільних постраждали.