Рада ухвалила закон про заснування Українського національного пантеону

Джерело: ВРУ

Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №15360 про Український національний пантеон.

Пропонується створити єдиний національний простір, що символізуватиме безперервність української державницької традиції – від Русі до сучасної України.

Меморіальний комплекс у Києві виконуватиме одразу кілька функцій:

1. як місце почесного перепоховання визначних діячів України та встановлення кенотафів для тих, чиї останки неможливо повернути на Батьківщину;
2. як центр збереження історичної пам’яті, патріотичного виховання та проведення державних церемоній;
3. як місце для офіційних урочистостей, вручення найвищих державних нагород; відвідання комплексу стане невіддільною складовою Державного Протоколу та Церемоніалу України під час офіційних візитів іноземних лідерів і делегацій.

Президент Володимир Зеленський подякував усім парламентарям, які підтримали законопроєкт, та вказав, що очікує документ для невідкладного підписання.

“Важливий крок. І важливий не тільки в контексті нашої історії та вшанування українцями саме своїх героїв, але і в контексті створення засад для довготривалого суспільного єднання в майбутньому. Це можливо тоді, коли рішення нашої держави побудовані на визнанні реального – тих, кого люди справді шанують, тих, хто зробив справді історичний внесок у захист, розвиток та зміцнення України, її субʼєктності, незалежності та слави“, – заявив він.

Хто може увійти до Національного пантеону

Право бути вшанованими у Національному пантеоні матимуть:

• глави українських держав різних історичних епох, президенти України (крім тих, кого усунуто з поста в порядку імпічменту);
• головнокомандувачі українських військових формувань;
• визначні діячі науки, культури, освіти, релігії, державотворення;
• лауреати Нобелівської премії, пов’язані з Україною.

Вшанування здійснюватиметься шляхом перепоховання, встановлення кенотафів або меморіальних таблиць.

Водночас законопроєкт визначає чіткі обмеження. До Пантеону не можуть бути включені особи, засуджені за злочини проти національної безпеки України, міжнародного правопорядку, а також ті, на яких поширюється дія законодавства про засудження комуністичного, нацистського та російського імперського тоталітарних режимів.

Щодо процедури ухвалення рішень, то перепоховання можливе лише за згодою близьких родичів померлого. Оцінку кандидатур здійснюватиме спеціальний дорадчий орган, до складу якого увійдуть історики, науковці та представники Українського інституту національної пам’яті. Перед ухваленням остаточного рішення проводитиметься громадське обговорення.

Ідея Пантеону

В березні керівник Офісу президента Кирило Буданов запропонував створити Пантеон видатних українців.

“Десятки й сотні борців за Україну, видатних постатей різних епох, різних професій. Наше завдання – повернути їх додому. Багато хто з них заповідав бути перепохованим у вільній та незалежній Україні“, – вказував керівник ОП.

Буданов подав пропозицію на розгляд президента Володимира Зеленського. Той 28 червня повідомив про внесення до Верховної Ради законопроєкту щодо створення Українського національного пантеону.

Раніше, 21 травня, в Україну повернули останки полковника армії УНР, лідера ОУН у 1938–1964 роках Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник. Після цього їх відспівали й доправили до Національного військового меморіального кладовища. Вказувалось, що обох поховають у Пантеоні видатних українців.

• Історик Тімоті Снайдер висловився про українсько-польський конфлікт довкола УПА. Він зауважив, що від цього виграє Росія.
• Нинішнє загострення між Україною та Польщею, ініційоване рішенням президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла через найменування української військової частини на честь героїв УПА, переросло у масштабну дипломатичну кризу, що вийшла далеко за межі суперечок про минуле. 

• Верховна Рада України,
• Володимир Зеленський,
• історія,
• Пантеон видатних українців,
• перепоховання,
• поховання,
• Український національний пантеон