Politico: Євросоюз може прибрати двох російських мільярдерів із санкційного списку

Джерело: Politico.

Європейський Союз наблизився до домовленості щодо продовження персональних санкцій проти Росії, яка водночас передбачає виключення зі списку двох мільярдерів – Алішера Усманова та Михайла Фрідмана.

За даними дипломатів, посли 27 держав ЄС погодили компроміс: санкції проти майже 3 тисяч фізичних та юридичних осіб продовжать одразу на 36 місяців, тоді як Усманов і Фрідман можуть бути виключені зі списку. Для набуття рішення чинності жодна країна-член не повинна висловити заперечення.

Суперечка навколо санкцій загострилася після того, як Франція приєдналася до Словаччини та почала вимагати виключення Усманова. Париж пояснював свою позицію “питаннями національної безпеки”, але публічно деталей не розкривав.

Французькі дипломати заявляли, що країна хоче “позитивно відповісти міжнародним партнерам, які звернулися до нас щодо пана Усманова”. За даними Reuters, у дипломатичних колах також пов’язували цю позицію Парижа з тиском з боку Азербайджану, де утримують щонайменше двох громадян Франції. Баку таке трактування заперечував.

Люксембург, своєю чергою, наполягав на виключенні зі списку Михайла Фрідмана. Бізнесмен вимагає від країни 16 мільярдів доларів у межах арбітражного спору через заморожені активи. За словами дипломатів, Люксембург побоювався, що зняття санкцій лише з Усманова може послабити його позицію у справі Фрідмана.

ЄС запровадив санкції проти обох бізнесменів у 2022 році після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Обмеження передбачають замороження активів у Євросоюзі та заборону на в’їзд.

У випадку Усманова ЄС у санкційному обґрунтуванні вказував на його “особливо тісні зв’язки” з Володимиром Путіним. Сам бізнесмен неодноразово заперечував підтримку російської війни та через суди домагався скасування санкцій. Фрідман також оскаржував обмеження, заявляючи про незаконність замороження його майна.

Раніше через відсутність одностайності ЄС був змушений лише на сім днів продовжити чинність санкційного режиму – до 22 вересня. Остаточне рішення вимагає згоди всіх 27 держав-членів.

Увечері 12 жовтня російські війська атакували Харків керованими боєприпасами типу «бандероль». Один із них влучив у житлову п’ятиповерхівку в Холодногірському районі. Відомо щонайменше про п’ятьох постраждалих, під завалами можуть перебувати люди.

Прокуратура Відня заявила, що підставою для затримання журналістів «Української правди» Михайла Ткача та Ярослава Бондаренка стали свідчення очевидців, які нібито бачили трьох чоловіків під час спостереження за певним об’єктом.

На Тернопільщині чоловік у стані алкогольного сп’яніння зателефонував до поліції та зажадав приїзду правоохоронців, заявивши, що хоче влаштувати на них полювання. Він погрожував стріляти в поліцейських і стверджував, що має зброю.

Фінляндія частково укріпила кордон із Росією, проте наразі не планує будувати масштабні оборонні споруди, подібні до тих, які зводять Польща та країни Балтії. До таких заходів країна вдаватиметься лише за появи безпосередньої загрози нападу.

Колишній спецпредставник президента США з питань України, генерал Кіт Келлог не погоджується з думкою, що ініціатива у війні між Росією та Україною, зокрема через укладену зі США дизельну угоду, переходить на бік Москви.