Верховний Суд відмовив Порошенку у скасуванні санкцій РНБО

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду 10 липня 2026 року ухвалив рішення відмовити п’ятому президенту України Петру Порошенку у задоволенні позову щодо скасування санкцій, запроваджених рішенням Ради національної безпеки і оборони (РНБО).

Як повідомила кореспондентка Букв, відповідне рішення оголосила головуюча суддя Олеся Радишевська. Відомо, що постанову було ухвалено з двома окремими думками суддів, а повний текст рішення оприлюднять протягом п’яти днів.

Після оголошення вердикту адвокати та сам Петро Порошенко назвали рішення незаконним і заявили про намір оскаржити його у Великій Палаті Верховного Суду, а також звернутися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

“Очевидно, що буде оскаржено це ганебне рішення, винесене в судовому процесі, штучно затягнутому на півтора року. Ми обов’язково будемо подавати на Велику Палату. Я твердо переконаний, що ми виграємо в ЄСПЛ, так само як вже є одне рішення Європейського суду з прав людини, яке показує, що президент не має права приймати без пояснення зазначені рішення по санкціях”, — прокоментував Порошенко. 

“Лише за останній тиждень було прийнято чотири базові документи. Це Резолюція Європарламенту, де чорним по білому написано, що застосування санкцій стосовно лідера опозиції є незаконним, позасудовим і неконституційним. Парламентська асамблея ОБСЄ позавчора прийняла відповідне рішення, яке визнає незаконними позасудові, незаконні і неконституційні санкції до резидентів України і громадян України”, – нагадав він.

Також п’ятий президент наголосив на політичному підтексті справи:

“Мова не про долю Порошенка, мова не про долю його родини. Порошенко – стійкий і точно це все витримає. Йдеться про долю кожного з вас, кожного, хто мріє бачити Україну членом Європейського Союзу”.

“Суддів цієї п’ятірки шантажували, в тому числі їх родичів, порушенням кримінальних справ, якщо буде прийнято не те рішення. З цього приводу мною буде подано заяву до правоохоронних органів. Ми забезпечимо журналістів матеріалами для журналістського розслідування. І суспільство має право знати, яким чином Україні перекривають доступ до членства в Європейському Союзі”, – сказав Порошенко.

Адвокат Ілля Новіков:

“Вже зараз, коли ми ще не чули жодного слова на пояснення того, чому суд оголосив саме таке рішення про відмову у позові, я можу сказати, що це рішення буде оскаржене. Його незаконність не викликає абсолютно жодних сумнівів. Воно є незаконним і необґрунтованим”.

Адвокат Ігор Головань:

“Основною метою влади в усій цій історії було тягнути час. Навіть зараз, після стільки місяців, нам не проголосили повного тексту, а взяли ще п’ять днів для того, щоб цей повний текст підготувати. Це ще п’ять днів для того, щоб дотягнути час, щоб ми оскаржили не зараз, а через п’ять днів”.

Довідка: Санкції проти Петра Порошенка були запроваджені указом Володимира Зеленського у лютому 2025 року на підставі рішення РНБО. Вони передбачають безстрокове блокування активів, позбавлення державних нагород, обмеження торговельних операцій та заборону на виведення капіталів. Захист політика неодноразово заявляв, що ці заходи є “позасудовими та неконституційними”.

  • Після завершення попереднього засідання Петро Порошенко заявив про систематичне порушення процедурних норм та тиск на судову гілку влади, зазначивши, що розгляд справи триває вже півтора року. На переконання політика, затягування процесу, передбачений термін якого згідно із законом не повинен перевищувати двох місяців, є порушенням прав людини та європейських стандартів правосуддя.

Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.

У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.

Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.

Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.

Школи у прифронтових регіонах України краще пристосувалися до дистанційного навчання під час відключень електроенергії, ніж заклади в інших областях. Зокрема, 75% освітян у прифронтових громадах можуть без труднощів вийти на зв’язок під час знеструмлень. У неприфронтових регіонах цей показник становить 50%.