Україна визначила порядок дій у відповідь на удари РФ по інфраструктурі – Зеленський

Джерело: Володимир Зеленський

Президент Володимир Зеленський повідомив, що разом з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, т.в.о. міністра оборони Євгенієм Хмарою і заступником керівника Офісу президента Павлом Палісою визначили порядок дій України у відповідь на російські атаки.

“Доповідь Михайла Драпатого, Євгенія Хмари і Павла Паліси. Головнокомандувач ЗСУ доповів по ситуації на фронті в цілому. Детально пройшлися по тих напрямках і завданнях, які потребують найбільшої уваги й оперативних рішень. Зокрема, визначили порядок наших дій у відповідь на російські удари по інфраструктурі нашої країни, а саме у відповідь на російський терор проти наших міст і громад прикордонних та прифронтових областей, Києва та області, Одеської області та нашого морського коридору”, – написав президент.

Зеленський зазначив, що на рівні Збройних сил України, Міністерства оборони, інших урядових структур, розвідки та спеціальних служб уже сформовано чіткий перелік заходів.

Крім того, Євгеній Хмара готує рішення, які забезпечать оперативну реалізацію необхідних запитів командирів корпусів за підсумками нашого з ними спілкування цими тижнями. Павло Паліса та команда Офісу допомагатимуть і надалі з координацією роботи.

Києво-Могилянська академія спільно зі шведським Södertörn University проведе дослідження громадянських прав ЛГБТ+ військових в Україні. Науковці з’ясовуватимуть, чи впливає участь у військовій службі на готовність суспільства та держави підтримувати вимоги щодо рівних прав.

Майже 2 млрд осіб у світі мають менструації, однак наука лише починає досліджувати потенціал менструальної крові. Особливу увагу вчені приділяють клітинам, які містяться в ній, та їхній здатності сприяти відновленню пошкоджених тканин.

Ветеранів західного спецназу могли залучати до підготовки громадян Росії та чинних військових у тренувальних центрах Болгарії й Сербії. Такі висновки містяться у розвідувальній записці, підготовленій для мережі Five Eyes, однак незалежно підтвердити їх поки не вдалося.

Другий за величиною виробник ОПЕК+ — Ірак — домагається, аби майбутні цілі видобутку розраховувалися на основі базового рівня в 6 мільйонів барелів на день, що є значним підвищенням порівняно з останнім рівнем, повідомили джерела. 

У країнах ЄС і Шенгенської зони за перше півріччя подали близько 332 тисяч заяв на притулок – на 17% менше, ніж за аналогічний період 2025 року. У низці держав показники впали до багаторічних або історичних мінімумів.