У ЦПД розповіли про чотири основні наративи РФ щодо полонених та зниклих безвісти
Джерело: Кирило Вікторов під час пресконференції в Укрінформі
Центр протидії дезінформації при РНБО проаналізував понад 94 тисячі публікацій із майже 24 тисяч джерел, визначивши основні деструктивні наративи, котрі Росія використовує у темах військовополонених, обмінів і зниклих безвісти.
Дослідження охопило період із 1 січня до 11 серпня 2026 року. Аналітики вивчили українсько- та російськомовний інформаційний простір, загальне переглядів опрацьованих матеріалів становила 419 млн.
Виокремлювали повідомлення, які Росія використовує для реалізації інформаційних операцій, а також визначали відповідні наративи та їхні цілі.
Головна закономірність, яку показав наш аналіз: Росії часто не потрібно вигадувати саму подію. Достатньо використати реальну подію і нав’язати аудиторії потрібне її пояснення, – розповів керівник департаменту протидії інформаційним загрозам національній безпеці ЦПД Кирило Вікторов.
Перший основний напрям – поширення тверджень про нібито небажання України повертати своїх військовополонених. Російські ресурси системно просувають тезу, що Україна “відмовляється від обмінів або зацікавлена лише у поверненні певних категорій військових”.
Другий напрям стосується маніпуляцій із темою зниклих безвісти. Російські ресурси поширюють твердження, нібито статус зниклого безвісти використовують для приховування реальної кількості загиблих або уникнення виплат їхнім родинам.
Третій напрям полягає у формуванні позитивного образу російського полону. Для цього РФ використовує відео та заяви військовополонених, у яких акцентують на “хорошому ставленні” з боку Росії, небажанні повертатися в Україну.
Четвертий напрям – дискредитація України. Здійснюється через поширення фейків та дезінформації про нібито неналежні умови утримання російських військовополонених, відсутність медичної допомоги, погане харчування, побиття чи інше жорстоке поводження.
У результаті, пояснив представник ЦПД, формується викривлене уявлення: “Росія нібито гуманно ставиться до українських військовополонених, а Україна, навпаки, нібито жорстоко поводиться з росіянами”.
Як зазначається, ці наративи є взаємопов’язаними та мають спільну мету – підірвати довіру до України. Мовиться про підрив довіри військовослужбовців до держави, родин – до інституцій, які займаються пошуком і поверненням людей, громадян – до підтвердженої інформації, а також міжнародних партнерів – до України.
- Пропагандистські канали РФ скористалися браком підтвердженої інформації, аби поширити непідтверджені версії подій.
- Чеська спецслужба викрила пропагандистську мережу, яку фінансує Москва.
- За даними ЗМІ, Кремль здійснює кампанію дезінформації, аби підірвати позиції президента України.
- Фонд американського актора Джорджа Клуні проситиме видати ордери на арешт російських пропагандистів, які працюють у Європі.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.
У Святошинському районі Києва російський удар зруйнував приватний житловий будинок. Унаслідок атаки загинули три жінки з однієї родини.