Собаки вміють розрізняти гнів, страх, смуток і радість людей – дослідження
Джерело: Science Daily
Собаки здатні не лише відрізняти усмішку від негативних емоцій людини, а й розпізнавати гнів, страх і смуток. Науковці вперше виявили, що мозок собак по-різному реагує на окремі негативні вирази людського обличчя.
Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в науковому журналі iScience. Його автори дослідили, що відбувається в мозку собак, коли вони бачать людей із різними виразами обличчя.
Здатність собак реагувати на людські емоції – зокрема усмішки, сміх, похмурий вираз обличчя чи сльози – відома давно. Водночас біологічні механізми, які дають тваринам змогу розпізнавати такі сигнали, залишалися недостатньо вивченими.
Спочатку науковці вирішили перевірити, як собаки реагують на радісні обличчя. Попередні дослідження вже свідчили, що позитивні емоції людей можуть мати для цих тварин особливе значення.
Під час першого експерименту дослідники сканували мозок восьми собак. Тваринам показували фотографії незнайомих людей із радісним або нейтральним виразом обличчя.
Коли собаки бачили усміхнених людей, у них посилювалася активність у скроневій корі та хвостатому ядрі мозку. Скронева кора бере участь у складних процесах обробки інформації, тоді як хвостате ядро пов’язане, зокрема, із системою винагороди.
На думку науковців, така реакція може свідчити, що людська усмішка має для собак не лише візуальне, а й емоційне значення.
Після цього дослідники вирішили з’ясувати, чи відрізняється реакція мозку собак на інші людські емоції. Для другого експерименту залучили 12 собак. Їм показували фотографії людей, які демонстрували чотири різні емоції – радість, гнів, страх і смуток.
Виявилося, що собаки не реагували на всі негативні вирази обличчя однаково.
Особливо характерною була активність мережі, що охоплює скроневу кору та хвостате ядро, коли тварини бачили щасливі обличчя. Завдяки цьому дослідники могли відносно легко відрізнити реакцію мозку на усмішку від реакцій на гнів, страх і смуток.
Однак результати показали, що собаки не просто розподіляють людські емоції на дві загальні категорії – позитивні та негативні.
Під час аналізу активності всього мозку науковці зафіксували різні нейронні реакції на страх, гнів і смуток. Зокрема, реакція на перелякане людське обличчя відрізнялася від реакцій на гнівне чи сумне.
Автори роботи зазначають, що це перші отримані докази того, що собаки здатні розрізняти конкретні негативні емоції людини за виразом її обличчя.
Водночас дослідники наголошують: результати не означають, що собаки переживають або розуміють емоції так само, як люди. Крім того, фотографія показує лише один із багатьох сигналів, якими тварини користуються під час реального спілкування.
У повсякденному житті собаки одночасно звертають увагу на вираз обличчя людини, її рухи та мову тіла, тон голосу й запах. Поєднання цих сигналів допомагає їм оцінювати емоційний стан і поведінку людини.
Науковці припускають, що така здатність могла сформуватися протягом тривалого співіснування собак із людьми та процесу одомашнення.
У дослідженні брали участь лише домашні собаки, які живуть із людьми. Автори роботи звертають увагу, що умови життя можуть впливати на те, як тварини сприймають людські сигнали.
Зокрема, безпритульні собаки перебувають у зовсім іншому соціальному середовищі й мають інший досвід взаємодії з людьми. Тому їхня реакція на людські емоції може відрізнятися від реакції домашніх тварин.
У подальших дослідженнях науковці планують з’ясувати, як собаки поєднують різні сигнали під час спілкування з людьми та як мозок обробляє всю цю інформацію одночасно. Також дослідники хочуть порівняти, як однакову емоційну інформацію сприймають мозок людини та мозок собаки.
- У Мексиці працівника заправки Pemex нібито звільнили після того, як у мережі поширилося відео, де він миє безпритульних собак. Користувачі соцмереж підтримали чоловіка та закликали бойкотувати станцію.
1 жовтня міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна повідомив, що країна заборонила транзит російського та білоруського зерна через свою територію.
Танення льодовиків може підвищувати ризик поширення хвороб між медоносними та дикими бджолами. До такого висновку дійшли дослідники з Лозаннського та Міланського університетів, а також італійської наукової організації Crea.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна закликав європейські країни відмовитися від терміна “гібридні атаки” щодо дій Росії та прямо називати їх диверсіями й терористичними атаками.
Україна вперше застосувала на фронті тактичну балістичну ракету FP-7. Про її перше бойове використання повідомив президент України Володимир Зеленський.
Українець у четвертому поколінні вирушив на орбіту. Канадський астронавт Джошуа Кутрик сьогодні стартував до МКС — із собою він узяв кишеньковий годинник, який понад сто років тому його прадід привіз із Західної України.